История: Причины и результат наполеоновских войн

Annakitte0

31.07.2020 10:58

История

Есть ответ 👍

Причины и результат наполеоновских войн

130

428

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

prosto529o

История

4,5(58 оценок)

ответ:Под этим названием известны главным образом войны, которые велись Наполеоном Бонапартом с разными государствами Европы, когда он был Первым консулом и императором. В более широком смысле сюда относится и итальянская кампания Наполеона, и его египетская экспедиция, хотя их обычно причисляют к так называемым революционным войнам. Жертвами наполеоновских войн стали по меньшей мере 5 млн человек.

Место: Европа, Атлантический океан, Средиземное море, Северное море, Ла-Плата, Гвиана, Вест-Индия, Индийский океан, Северная Америка, Кавказ

Закончилось тем что Наполеон проиграл битву.

astafiev94

История

4,8(54 оценок)

1) 18 ст. динамічне зростання Росії відбувалося великою мірою за рахунок прирощування тер., зокрема постійно відвойовуваних у Туреччини. На поч. 19 ст. здобуттю спадщини осман. султанів перешкодили війни, які Росія змушена була вести з Францією Наполеона I Бонапарта. Проте з цих війн вона вийшла наймогутнішою на суходолі д-вою, після чого розпочала нову серію війн з Осман. імперією.

2) Союз Великої Британії з Францією імп. Наполеона III став можливим на тлі т. зв. сх. питання про поділ Осман. імперії: у випадку, якби Росія поглинула більшу частину цієї імперії, то перетворилася б на ще потужнішу д-ву, здатну загальмувати поступальний розвиток євроатлантичної цивілізації.

Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні.

3) Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні.

4) П.Нахімов знищив у Синопській бухті

5) Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні. Англо-франц. командування вирішило дати осн. бій у Криму. За відсутності залізниць росіяни не могли своєчасно доправити туди належну кількість військ, щоб створити кількісну перевагу сил. Враховуючи досвід колоніальних війн 2-ї чв. 19 ст. в Африці та Азії, союзники планували задовольнитися однією масштабною сухопутною операцією на п-ові, яка мала перебувати під захистом їхнього флоту. Застарілі парусні кораблі рос. флоту не становили для них будь-якої загрози.