От ✌️
Яку роль відіграє родина в формуванні людини?

241
258
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Сім'я – це особливого роду колектив, що грає у вихованні основну, довготривалу і найважливішу роль. У тривожних матерів часто зростають тривожні діти; честолюбні батьки нерідко так пригнічують своїх дітей, що це приводить до появи у них комплексу неповноцінності; нестриманий отець, що виходить з себе по щонайменшому приводу, нерідко, сам того не відаючи, формує подібний же тип поведінки у своїх дітей і так далі

У зв'язку з особливою виховною роллю сім'ї виникає питання про те, як зробити так, щоб максимізувати позитивні і звести до мінімуму негативні впливи сім'ї на виховання дитини. Для цього необхідно точно визначити внутрісімейні соціально-психологічні чинники, що мають виховне значення.

Головне у вихованні маленької людини – досягнення душевного єднання, етичному зв'язку батьків з дитиною. Батькам у жодному випадку не варто пускати процес виховання на самоплив і в більш старшому віці, залишати дитину, що подорослішала, наодинці самим з собою.

Саме у сім'ї дитина отримує перший життєвий досвід, робить перш вчиться як поводитися в різних ситуаціях. Дуже важливо, щоб те, чому ми учимо дитину, підкріплювалося конкретними прикладами, щоб він бачив, що у дорослих теорія не розходиться з практикою. (Якщо Ваша дитина бачить, що його мама і тато, які щодня твердять йому, що брехати недобре, самі того не помічаючи, відступають від цього правила, все виховання може піти нанівець.)

Кожен з батьків бачить в дітях своє продовження, реалізацію певних установок або ідеалів. І дуже важко відступає від них.

Конфліктна ситуація між батьками – різні підходи до виховання дітей.

Перше завдання батьків – знайти загальне рішення, переконати один одного. Якщо доведеться йти на компроміс, то обов'язково, щоб основні вимоги сторін були задоволені. Коли один батько ухвалює рішення, він обов'язково повинен пам'ятати про позицію другого.

Друге завдання - зробити так, щоб дитина не бачила суперечностей в позиціях батьків, тобто обговорювати ці питання краще без нього.

Діти швидко «схоплюють» сказане і досить легко маневрують між батьками, добиваючись сьогохвилинних вигод (зазвичай у бік ліні, поганого навчання, неслухняність і так далі).

Батьки, ухвалюючи рішення, повинні на перше місце ставити не власні погляди, а то, що буде кориснішим для дитини.

У спілкуванні у дорослих і дітей виробляються принципи спілкування:

Ухвалення дитини, тобто дитина приймається таким, яким він є.

Емпатія (співпереживання) – дорослий дивиться очима дитини на проблеми, приймає його позицію.

Конгруентність. Припускає адекватне відношення з боку дорослої людини до того, що відбувається.

Батьки можуть любити дитину не за щось, не дивлячись на те, що він непривабливий, не розумний, на нього скаржаться сусіди. Дитина приймається таким, яким він є. (Безумовна любов)

Объяснение:


«греків є таїс, у римлян — лукреція, у єгиптян — клеопатра, у французів жанна д’ у нас — роксолана», — так сказав про героїню повісті о. назарука п. загребельний. з такою високою оцінкою постаті роксолани важко не погодитися. але щоб донести до читача цю думку, будь-якому митцю знадобляться не абиякі здібності. назарук зі своїм завданням упорався «на відмінно». можна із впевненістю сказати, що таємниця цієї жінки не розгадана й досі. її особа — це поєднання настільки полярних рис, що розводило дослідників на різні боки: одні ставали палкими прихильниками, інші — засуджували. ця жінка — віддана мати, але здатна на пролиття крові дитини іншої жінки. вона — патріотка свого краю і та, хто приймає віру іншого народу, який нищив людей її землі. цей перелік можна продовжувати. не викликає сумніву одне: це дуже цікава постать. мабуть, через те до образу роксолани зверталися різні митці. його змальовували в своїх картинах художники. про неї писали опери та пісні, знімали і знімають кінофільми. образ роксолани відтворено в архітектурі, скульптурі та прикладному мистецтві. чому ж саме її ось вже понад чотириста років пам’ятають і шанують? чому саме їй присвячують наукові дослідження, її портрети й сьогодні прикрашають музеї (у національному музеї у львові є портрет роксолани роботи італійського майстра)? у світі цю видатну жінку знають як хуррем, роксолана, хосені. у стамбулі ще височіє мечеть, збудована роксоланою на місці аврет-базару, де колись продавали в рабство людей, поряд з нею — притулок для знедолених. усипальницю роксолани розміщено недалеко від гробниці сулеймана великого. якою ж змальовує цю жінку осип назарук? ім’я роксолана походить від двох слів: «рекс», що означає король, «алани» — предки українців. повість «роксоляна» розпочинається розповіддю про підготовку до весілля насті лісовської і степана, сина львівського купця. але на містечко напали турки і багатьох українців взяли в полон. серед них була й дівчину потім тричі перепродавали на невільничих базарах, аж поки вона потрапила до гарему сулеймана. туг вона виконувала різну роботу: прибирала, сиділа як сторожа в передпокоях. саме тоді, як говорить автор, «надійшов пам’ятний день і таємнича година її долі». стоячи біля дверей султанської одаліски, вона, яка не мала права піднімати очі на султана, один-єдиний раз боязко глянула на нього. цей погляд вирішив її подальшу долю. дівчина-християнка вразила сулеймана спочатку своєю зовнішністю, а пізніше — розумом. її побожний учитель адбуллаг навчив її добре розумітися на корані, тому дівчина знала, що згідно з кораном чоловік не може силою взяти дівчину, бо то великий гріх. мабуть через те говорила з сулейманом сміливо, переконливо, так, як з ним не говорив ніхто, окрім рідної матері. султана, розумного та освіченого чоловіка, зацікавило не тільки те, що казала невільниця, «але й свобідна форма, і вже перший акорд її, перші слова: вічна правда, рівність перед богом». ще будучи полоненою, роксоляна у розмові з сулейманом сміливо каже: «я будувала б, будувала наперед збудувала б велику імарет (кухню для убогих), дарешттіру (лікарню), - вансерай для подорожніх і чужинців». ці слова довели, що ця дівчина мала не лише великий розум, але й дуже добре серце, вона не забуває людей з країни, з котрої потрапила до туреччини. саме це відзначив для себе султан. з часом ель хуррем отримала волю, прийняла іслам, стала дружиною сулеймана великого, народила трьох дітей: «вона блистіла умом і веселістю, безоглядністюімилосердям».

Популярно: Українська література