Виступ-промова на тему "Що таке справжні життєві цінності за оповіданнями А.П Чехова і Джека Лондона"

111

425

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Andreyyy56

Литература

4,7(9 оценок)

Цінності людини у всі часи відрізнялись. В кожний час, у різних народів та цивілізацій були якісь свої, особливі цінності. Але це стосувалось суспільства, тобто цінностей, які визнавали більшість людей. Завжди бували люди, особистості, які хоч і мусили рахуватись з суспільством, мали все ж свої цінності, яких не відібрати.

Слід сказати, що в житті людини цінності не завжди стійкі. В дитинстві цінност наївні, в юності та молодості вони вже набирають серйозного характеру. Повністю сформувати свій світогляд, життєві орієнтири та свої цінності людина може лише в пізній молодості, а то й у зрілому віці. Ми живемо в часи швидкого, безупинного прогресу, швидкої зміни подій. У всій цій метушні людини вирішила, що сенс життя полягає в накопиченні матеріальних багатств, у створенні замкненого маленького світу комфорту і байдужості.Але без духовних засад світ цей хиткий і не надійний. Життя дуже коротке, в будь-який момент воно може закінчитись. Ми не будемо жити вічно, і потрібно в першу чергу дбати про те що справді має цінність. Я вважаю, що істинними цінностями в житті людини є її ближні, рідні люди, які ніколи не зрадять, ніколи не кинуть в біді. Коли дитина дорослішає, то здавалось б несподівано усвідомлює, що вона нікому насправді так не потрібна, як своїм батьками. Вони все робили й роблять для нас абсолютно безкорисливо.

Проте в наш час багато батьків, намагаючись до дитині чомусь вирішили що в першу чергу потрібно забезпечити дитину матеріальними речами надміру і від того вона буде щасливою. Звісно, це теж важливо, але цього далеко недостатньо. Справжніми цінностями є хороше моральне виховання з самого раннього дитинства. Це дає гарантію, що дитина виросте доброю людиною і громадянином.

AwesomeLeva

Литература

4,8(30 оценок)

Это романтическая из серии ужасов. людмила ропщет на судьбу, что не может быть со своим любимым, который погиб на войне. чтобы воссоединиться с ним, ей надо умереть. небеса посылают за ней мертвеца. она следует к могиле, где лежит ее жених. он зовет ее в гроб, в могилу. людмила не боится смерти, ведь это воссоединит их. она умирает. смерть соединяет любящие сердца. но жених не достался ей. она мертва. хор мертвецов у гроба радостно завывает. резюме: не надо роптать на судьбу и требовать, иначе тебе никогда не воздастся.