Во по истории

Для тоталитарной политический системы характерны определенные черты.

Задание №1

I.Выберите из предложенного перечня черты тоталитарной системы:

1.Насильственное установление однопартийной системы

2.Сращивание государственного и партийного аппарата

3.Свобода слова

4.Ликвидация системы разделения власти

5.Многопартийная система

6.Унификация общественной жизни

7.Культ личность вождя

8.Свобода совести

9.Массовые репрессии и депортация народа

10.Равенство всех народов

11.Отсутствие гражданских прав и свобод

Тоталитарная система, утвердившаяся в стране в 30 годы, достигла своего апогея в 40-50 годы. Ей в полной мере были присущи отрицательные явления, как подавление свободы человека, игнорирование его прав, нарушение закона.

Задание №2.словарная работа

1.Геноцид-

2.Депортация-

3.Враг народа -

4.Шпионаж —

5.Вредительство-

6.Национал-шовинизм—

Территория Казахстана превратилась в огромный лагерь. Многие промышленные предприятия обеспечивались рабочей силой только за счёт осужденных, их подневольного труда. Через лагеря Казахстана сотни тысяч заключённых. Был составлен специальный справочник «Справочник по ГУЛАГУ».

Задание №3.Расшифруйте

1.АЛЖИР-

ГУЛАГ-

3.КАРЛАГ-

4.АЛЖИР-

На личных делах репрессированных были написаны эти буквы, которые в дальнейшем определяли их судьбу.

235

390

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

lionkeepo

История

4,7(86 оценок)

Насильницька колективізація природно викликала серйозний опір серед селян. В Україні та на Північному Кавказі (в т.ч. на Кубані), де традиції індивідуального сільського господарства були міцними, він був винятково сильний. Селяни відмовлялися йти в колгоспи, нищили майно, яке підлягало колективізації, забирали з колгоспів своє зерно і худобу, били місцеву адміністрацію і т.п. Найпоширеніша форма протесту зводилася до того, що селяни стали різати домашню худобу, не бажаючи віддавати її властям. Це явище набрало приголомшуючих масштабів: між 1928 і 1932 рр. Україна втратила близько половини поголів’я худоби. Селянські бунти нерідко переростали у відкриті збройні повстання, що охоплювали цілі райони. Пік повстанського руху припав на перші три місяці 1930 р. У деяких місцевостях України і Північного Кавказу проти повсталих була задіяна навіть реґулярна армія. Загальна кількість повстанців в Україні у 1930 р., за даними ДПУ складала бл. 1 млн. чоловік (такі дані наводить Я.Грицак). За підрахунками Роберта Конквеста, в 1930 р. кількість учасників селянських повстань в Україні перевищувала 40 тис. В окремих місцевостях спротив проходив під гаслами: “Геть Радянську владу, хай живе самостійна Україна!”