До ть будь ласка!
Твір на тему "Моя родина" Використати в тексті речення з однорідними додатками, означенням та обставинами

279

290

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Ruslanchik111

Українська мова

4,7(92 оценок)

З давніх давен сім’я є одною з найважливіших суспільних цінностей. На мою думку, родина це найцінніше, що може мати людина. Адже любов, ласку, підтримку близьких людей не можна купити ні за які гроші. Людина, яка проживає в щирій люблячий обстановці вже є щасливою. Нажаль таке щастя доступно не кожному, тому завжди потрібно цінувати своїх батьків, братів сестер та інших членів родини.

Моя родина – це тато і мама, моя сестра та я. Також у мене є бабуся та дідусь. Я с сім’ї сама молодша, але завжди допомагаю мамі по дому. Я навчаюся у школі та займаюся малюванням. Я стараюсь гарно вчитися, щоб моя родина могла пишатися моїми досягненнями. Також мені подобається вивчати іноземну мову, мама каже, що в мене добре виходить розмовляти англійською.

Головний в нашій сім’ї батько, він зазвичай приймає найважливіші сімейні рішення, але він завжди слухає мамині поради. Наш тато підприємець, займається продажами будівельних матеріалів. Хоча батько і багато працює, він завжди знайде час для мене і сестри. Він дуже любить грати з нами та ходити на прогулянки.

Мама працює бухгалтером та має часткову зайнятість, тому в неї на все вистачає часу. Вона дуже смачно готує, пече різні пироги. Завдяки мамі в нашій квартирі завжди прибрано та охайно. З самого дитинства вона привчає нас з сестрою к порядку та чистоті. Мама дуже любить батька і у всьому його підтримує.

Сестра старша за мене на два роки. Вона дуже розумна і завжди допомагає мені з навчанням. Сестра любить проводити час із друзями, активно відпочивати та займатися спортом.

На вихідних ми ходимо всією родиною у різні парки, музеї, кінотеатри, кафе. Я обожнюю проводити час із моїми близькими. Наше дитинство щасливе, і за ми з сестрою вдячні нашій родині. Нас вчать поважати старших, любити природу та цінувати те, що ми маємо.

Объяснение:

Ivankozyr69gmail

Українська мова

4,7(12 оценок)

Висів собі на дереві маленький жолудь. одного дня дув сильний вітер і жолудь упав на землю. він покотився за вітром. тихеньким голосом він запитав: - вітре, куди ти мене несеш? той відповів: - туди, де тепло і достатньо опадів. там ти зможеш вирости гарним, великим і здоровим дубом! жолудь дуже зрадів. він так замріявся, що навіть не помітив, як швидко приніс його вітер туди, куди обіцяв. вони попрощалися, жолудь подякував, а вітер тільки посміхнувся і полетів далі.