Бизначте особу, число, рід, час виділених дієслів.
II. Випишіть
з тексту щонайменше п'ять словосполучень, до складу яких входили б дієслова
слова. Визначте головне й залежне слово. Зверніть увагу, що підмет і присудок
— це граматична основа речення, а не словосполучення.

294

485

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Gangstar777437g

Українська література

4,4(17 оценок)

Доля григорія сковороди мене не просто зацікавила, а вразила. і дивлячись на зображення чоловіка в довгому строгому вбранні, я все намагалась уявити собі його життя й хоч трішечки зрозуміти його душу, звертаючись по до відомостей із біографії сковороди та до його творів, зокрема до афоризмів.народився він у сім’ї малоземельного козака, з дитинства виявив гострий розум. цікавився науками й музикою, вчився, а потім вирушив за кордон — пізнавати світ. збагачений досвідом, повернувся на батьківщину й зайнявся педагогічною діяльністю. сковорода був незвичайним учителем. мандрував пішки містами й селами й в живих розмовах учив людей. і де б не з’являвся цей дивний учитель, відразу збирались навколо нього люди і слухали його мудрі слова. так і виникає перед моїми очима картина: сидить на камені при дорозі чоловік у простій селянській свиті, розповідає щось, і розуміють його слухачі, що «з усіх утрат втрата часу найтяжча», «нерозумно випрошувати те, чого сам можеш досягти», «ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись значить не жити, а бути мертвим…»а він жив. дивним, незбагненим було його життя, але сповненим любові до людей, до природи, до щирих друзів. «любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю» — зазначав мандрівний філософ.не став «стовпом церкви і окрасою манастиря», відхилив милостиву пропозицію цариці переселитися до петербурга, обравши вільне життя. нехай з торбою за плечима, нехай без власного житла, але вільне. і знову я намагаюсь зрозуміти філософа: чому тікав від світу, чому так боявся втратити свою внутрішню свободу, відкривши комусь душу? чому, перебуваючи серед людей, усе ж залишався самотнім? вразило мене не тільки життя, а й смерть сковороди. філософ викопав власноруч собі могилу, ліг на лаві й спочив навіки. нам залишились тільки його рукописи і все те ж питання: «ким був григорій сковорода? » «світ ловив мене, та не спіймав», — написано на могилі філософа. дійсно, не спіймав. сковорода, який вважав волю найбільшою цінністю на світі, вільним залишився назавжди.