Тіні забутих предків паспорт твору​

Тема: показ життя, звичаїв, побуту і вірувань гуцулів, які знайшли б жити в гармонії з природою.

Жанр: психологічна, лірично-філософська повість.

Ідея: вірність у коханні, гармонійне життя з природою, співіснуван­ня язичництва і християнства, протистояння добра і зла.

Основна думка: своїм твором М. Коцюбинський закликає пам’ятати про найістотніші філософські категорії — життя, смерть, любов. Він стверджує, що природа, її поезія та кра­са породжують у душах людей любов, тож треба кохати так, щоб не пропала марно жодна мить життя

Рід літератури «Тіні забутих предків»: епос.

Жанр «Тіні забутих предків»: повість.

Тема «Тіні забутих предків»: зображення життя гуцулів на межі ХІХ-ХХ ст.; відтворення поетичного світу давніх гуцульських традицій, міфологічного світосприйняття і світовідчуття гуцулів; сильних і нестримних почуттів; органічної єдності з природою,

Ідея «Тіні забутих предків»: гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів; засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.

Герої «Тіні забутих предків»: Марічка Гутенюк та її родина; Іван Палійчук та його родина; Палагна — дружина Івана Палійчука; Юра, сусід Палійчуків, мольфар; щезник, нявка, чугайстир.

Композиція «Тіні забутих предків»: композиція твору складається з низки епізодів, що через долю головних геро­їв передають дух життя гуцулів, їхній органічний зв’язок із природою, язич­ницьку суть вірувань, звичаїв та обрядів.Сюжет твору розвивається в психологічному ключі через показ не стільки зовнішніх, скільки внутрішніх подій життя Івана Палійчука. Може, саме тому фольклорне тло стало органічною частиною твору, підказало найточніші поетичні засоби творення образів.

Поетика твору розвивається у двох напрямках. З одного боку, автор викорис­товує традиційний сюжет, з другого — вдається до складніших форм худож­ньої умовності. Особливість твору полягає в підході до зображуваного, у сприйняття і передачі образів навколишнього світу. І тут автор ви­ступає як імпресіоніст.

У творі письменник зображує ніби два світи — зовнішній і внутрішній. Причо­му часто зовнішній світ не деталізується, а передається точними влучними штрихами. Описи, яких у повісті немало, подаються ніби й реалістично, але в них більше уваги приділяється враженню героя, ніж реальному пейзажу. Захоплення внутрішнім світом героя починає сприйматися читачем як реаль­ний світ. У цьому полягає імпресіоністична структурність повісті —- відмова від традиційного сюжету, зосередження оповіді на внутрішньому конфлікті. Враження від навколишнього світу, матеріалізовані у почутті, настрої, пере­живаннях, становлять організуючий центр повісті Коцюбинського як твору імпресіоністичного. Імпресіонізм Коцюбинського слід розуміти як особливий стиль, близький до реалістичного напряму розвитку літератури. Письменник виробляє і свої специфічні засоби зображення. Йдеться про імпресіоністич­ний пейзаж у повісті «Тіні забутих предків». Напівтони, надзвичайність фун­кції світлотіні — ось що відзначає пейзаж М. Коцюбинського-імпресіоніста.Проблематика «Тіні забутих предків»:

гармонії людини і природи;

життя і смерті;

вічності й сили кохання;

протиборства добра і зла;

сенсу житія і щастя людини;

вірності й зради;

вірності кохання і деспотизму антигуманних звичаїв;

ролі праці в житті людей;

стосунків батьків та дітей;

язичництва і християнства.

Художній напрям, стиль: модерний твір, у якому яскраво ться імпресіоністична манера по­дачі матеріалу.

Примітки: Повість Михайла Коцюбинського написана під враженням його перебування на Гуцульщині. В основу повісті ліг мандрівний сюжет про закоханих з воро­гуючих родин, подібний до фабули трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта». У творі розповідається про кохання Івана й Марічки, українських Ромео і Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів.

Відповідь: Кінець XVIII ст. — 30-ті роки XIX ст. — розвивається просвітительский реалізм, сентименталізм. ...

40—60-ті роки XIX ст. — розвивається романтизм. ...

70—90-ті роки XIX ст. — зародження натуралізму. ...

Кінець XIX — початок ХХ — процвітає модернізм.

Пояснення: