Тестове завдання
1 варіант
Чому українці тікали від панів і куди саме? (Дати повну відповідь)
Оберіть одну правильну відповідь.
1. М.Коцюбинський у повісті «Дорогою ціною» закріпачений український народ порівнює з:
а) голодним вовком; б) уярмленим волом;
в) гордим туром; г) роботящим конем.
2. «Списана життєпись» Остапа (М.Коцюбинський «Дорогою ціною»):
а) у мемуарах; б) у щоденнику;
в) на тілі; г) у відеосюжеті.
3. Тікаючи з неволі, Іван в дорозі пристав до Остапа через те, що вони:
а) були з одного повіту; б) разом колись збирали панський урожай;
в) мали спільних родичів; г) знали один одного ще з дитинства.
«Порушена послідовність»
Завдання: записати цифровий код логічної послідовності розвитку сюжету повісті «Дорогою ціною» М.М.Коцюбинського.
1. Прощання Соломії з косою.
2. Переправа до Туреччини, поранення Остапа.
3. Погроза пана віддати Остапа у некрути.
4. Соломія проводжає Остапа.
5. У циганів.
6. Робота у болгарина.
7. Втікачі у проваллі.
8. Зустріч Соломії з Іваном.
9. Соломія губиться у плавнях.
10. Смерть Соломії.
11. Арешт Остапа.
12. Спогади Остапа.
Тестове завдання
2 варіант
Чому українці тікали від панів і куди саме? (Дати повну відповідь)
Оберіть одну правильну відповідь.
1. Через що Соломія вимушена була вернутися до Остап, розпочавши пошуки людей? Бо:
а) забула взяти гроші; б) необхідно було зробити перев’язку пораненому коханому;
в) не позначила своєї дороги назад; г) почула чийсь стогін.
2. Про кого згадував Остап, лежачи пораненим у комишах? Про:
а) діда; б) пана;
в) осавулу; г) матір.
3. «Списана життєпись» Остапа (М.Коцюбинський «Дорогою ціною»):
а) у мемуарах; б) у щоденнику;
в) на тілі; г) у відеосюжеті.
«Порушена послідовність»
Завдання: записати цифровий код логічної послідовності розвитку сюжету повісті «Дорогою ціною» М.М.Коцюбинського.
1.Переправа через ставок.
2.Старий турецький пістоль не врятував Остапа.
3.Соломія з Остапом у скрутному становищі.
4. Розмова Остапа з Соломією про втечу від пана.
5. Перепочинок втікачів перед переправою.
6. Порятунок у Галаці.
7. Соломія жертвує життям заради врятування Остапа.
8. Зустріч Соломії з Іваном на базарі.
9. Плавні – небезпечне місце.
10. Спогади Остапа.
11.Бакшиш драгоману.
12 .Соломія втікає від пана вслід за Остапом.

Відповідь:

Тут явно не 7-8 речень, але можливо є з чого вибрати :-)

Світ козацьких пісень

Козацькі пісні - народні, історичні пісні та думи в котрих оспівується Козацька доба. Ці пісні не вхо-дили до репертуару придворних музик, їх співали здебільшого кобзарі та лірники. Саме вони в цих піснях розповідали звичайним людям про певні реальні факти і явища (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська, чужинська неволя, рабство тощо). Але в першу чергу козацькі пісні оспівують ліричний образ козака, відтворюють його внутрішній духовний світ, думки і почуття, зроджені різними обставинами неспокійного козацького життя, передають романтику козацької волі.

Тематика козацьких пісень дуже широка: козацький побут і викликані ним почуття та думки,  життя в походах без відпочинку, коли нема де прихилити голови, і домом стає зелена діброва чи темний байрак. Але найпоширеніша тема - прощання козака з рідними та його від´їзд з дому. Ці співанки завжди пройняті мотивом туги, при  цьому патріотичні почуття відступають на другий план, основне місце займає смуток прощання з сім´єю, коханою дівчиною чи молодою дружиною. Тому в ліричних козацьких піснях козак часто сумує - «світом нудить», плаче. Туга посилюється мотивом самотності: єдиним другом козака є вір-ний кінь, що розуміє його настрій, хвилювання, охороняє в час небезпеки, попереджує про неї, а якщо господар загинув, сповіщає про це його рідних. Тема смерті козака є також дуже поширена. Причому в цих піснях, як правило, не змальовуються ні битви, ні поєдинки, не говориться про обставини смерті коза-ка, не пояснюються причини, чому він сам залишився лежати на полі бою. Картина загибелі козака постає доволі традиційною: вбитий він лежить під калиною чи тополею, очі накриті червоною китайкою (символ козацької слави, у дохристиянські часи червоний — колір смерті), над ним нахилився вірний кінь, над ним кружляє чорний ворон (теж символи смерті, представники потойбічного світу). У деяких співанках смертельно поранений козак розмовляє зі своїм єдиним другом-конем, який копитами в землі копає для нього могилу, просить його передати останню звістку рідним. Однак, незважаючи на мотиви страждань, нелегкої долі, смерті козака, цим співанкам властива і тема волі, воїнської звитяги, в них возвеличується патріотичний дух, безстрашність, самовідданість всенародній справі національного визволення, оспівується козацька слава. Символом козацької  звитяги, нездоланності духу стає і насипана висока могила — пам´ятник воїнської доблесті.  

Давність походження козацьких співанок виявляється і в їхній образності. Крім головного ліричного героя — козака, в них фігурують образи коня (який може говорити людською мовою, плаче над убитим козаком, просить прокинутись), сивої зозулі (розповідає козакові, що діється вдома, від нього несе звістку рідним), ворона, сокола; персоніфіковані образи сил природи, дерев (або всієї діброви, лісу, гаю) тощо. Для них властива й своєрідна метафорика. Так, наприклад, битва асоціюється з бенкетом , важка виснажлива битва змальовується як спорудження мостів чи греблі, поле бою — у вигляді зораної ріллі, засіяної кулями, смерть козака — вінчання з могилою. Давність походження такої художньообразної структури підтверджується її спорідненістю з давніми писемними пам´ятками - літописами, «Словом о полку Ігоревім». Тому козацькі співанки, що збереглися до нашого часу, є особливо цінними творами соціальної лірики. Вони стали основою подібних за тематикою і поетикою солдатських, рекрутських, вояцьких, жовнірських співанок.

Козацькі пісні і донині живуть у пам᾽яті українського народу. Вони також відомі далеко за межами України. Дуже влучно про творців і виконавців козацьких пісень висловився італійський письменник Д.Чамполі: шабля – їхній хрест, перемога – їхній Бог, а пісня – їхня молитва.

Пояснення: