Как выглядел порт Пирей? Чем Пирей был привлекательен для богатых афинян?

242

250

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Kirillastrovskiy

История

4,6(94 оценок)

ответ:Граждане имели все права , переселенцы могли говорить только на местном и придерживаться местным обычаям и платить за своё нахождение в Афинах . Что касается рабов у них вообще нет прав они полностью принадлежат хозяевам.

Объяснение:

VovaMel2017

История

4,4(32 оценок)

Державний устрій риму в період республіки був досить простий і деякий час відповідав умовами поліса, яким рим був до часу виникнення держави. протягом наступних п'яти століть існування республіки розміри держави значно збільшилися, що майже не відобразилося на структурі вищих органів держави, які, як і раніше, знаходилися в римі і здійснювали централізоване іння величезними територіями. природно, що таке становище знижувало ефективність іння. на відміну від рабовласницької демократії в афінах, римська республіка була аристократичною, вона забезпечувала привілейоване становище знатної багатої верхівки рабовласників, що відобразилося на повноваженнях і взаємовідносинах державних органів. ними були насамперед народні збори, сенат і магістратура. хоча народні збори вважалися органами влади римського народу і були втіленням притаманної полісу демократії, фактично державою не вони. це робили сенат і магістрати — органи реальної влади нобілітету. в римській республіці існували і розрізнялися три види народних зборів — центуріатні, трибутні, куріатні. головну роль відігравали центуріатні збори, які забезпечували завдяки своїй структурі і порядку прийняття рішень перевагу в них аристократичних і багатих кіл рабовласників. щоправда, їхня структура із середини iii ст. до н. е. з розширенням меж держави і збільшенням кількості вільних змінилася не на користь цих кіл. кожен з п'яти розрядів заможних громадян почав виставляти рівну кількість центурій — 70, а загальна кількість центурій була доведена до 373. однак перевага аристократії і багатства все ж залишилась, оскільки в центуріях вищих розрядів було значно менше громадян, ніж у центуріях нижчих розрядів, а незаможні пролетарії, кількість яких значно зросла, як і раніше, становили лише одну центурію. до компетенції центуріатних зборів належало прийняття законів, обрання вищих посадових осіб республіки (консулів, преторів, цензорів), оголошення війни і розгляд скарг на вироки до смертної кари. другим видом народних зборів були трибутні збори, які залежно від складу жителів триб, які брали участь в них, поділялися на плебейські і патриціансько-плебейські. спочатку їх компетенція була обмеженою. вони обирали нижчих посадових осіб (квесторів, едилів тощо) і розглядали скарги на вироки про стягнення штрафу. плебейські збори, крім того, обирали плебейського трибуна, а з iii ст. до н. е. вони отримали право приймати закони, що сприяло зростанню їх значення у політичному житті риму.