Дайте МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ признаки ежа обыкновенного (не нужно где и в каких условиях обитает, только подробное описание ежа) 30 баллов

142

412

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

25durak

Биология

4,7(72 оценок)

Обыкновенный ёж — длинна его тела составляет 20—30 см, есть хвост. Уши относительно небольшие . Морда вытянутая. Нос у животного острый и постоянно влажный. Голова относительно крупная, клинообразная, со слабоудлинённым лицевым отделом. На лапах по 5 пальцев с острыми когтями. Задние конечности более длинные, чем передние. Иглы у обыкновенного ежа короткие. На голове иглы разделены на 2 части «пробором». Поверхность игл гладкая, окраска их слагается чередованием буроватых и светлых поясков. На спине, боках и голове иглы немного короче.Внутри они полые, наполненные воздухом. Растут иглы с такой же скоростью, как и волосы. Между иглами располагаются тонкие, длинные, очень редкие волосы. Голова и брюхо покрыты грубоватыми и обычно тёмно-окрашенными волосами.На морде, ногах и животе у обыкновенных ежей окрас варьируется от желтовато-белого до тёмно-коричневого цвета. Иглы буроватого цвета, с тёмными поперечными полосами. Грудь и горло ежа однотонного цвета, без разных белых пятен.

Balans456

Биология

4,5(72 оценок)

Відповідь:Апопто́з (від дав.-гр. απόπτωσις — опадання, листопад[2]) — найбільш розповсюджений тип запрограмованої клітинної смерті. Іншими словами — це сукупність клітинних процесів, що призводять до загибелі клітини. На відміну від іншого виду клітинної смерті — некрозу — при апоптозі не відбувається руйнування цитоплазматичної клітинної мембрани і, відповідно, вміст клітини не потрапляє в позаклітинне середовище. Характерною ознакою є фрагментація ДНК у міжнуклеосомальних ділянках специфічною ендонуклезою — CAD (caspase activated DNase) на фрагменти з розміром, кратним 180–200 нуклеотидам. В результаті апоптозу відбувається утворення апоптичних тілець — мембранних везикул, які містять цілісні органели і фрагменти ядерного хроматину. Ці тільця поглинаються сусідніми клітинами чи макрофагами в результаті фагоцитозу. Оскільки позаклітинний матрикс не уражається клітинними ферментами, навіть при великій кількості апоптозних клітин, запалення не гається.

Процес апоптозу є необхідним для фізіологічного регулювання кількості клітин організму, для знищення старих клітин, для формування лімфоцитів, що не є реактивними до своїх антигенів (аутоантигенів), для осіннього опадання листків рослин, для цитотоксичної дії Т-лімфоцитів кіллерів, для ембріонального розвитку організму (зникнення шкірних перетинок між пальцями у ембріонів птахів) та іншого.

Порушення нормального апоптозу клітин призводить до неконтрольованого розмноження клітини і появи пухлини.

Термін «апоптоз» був вперше вжитий 1972 року Керром, Віллі і Керрі, які описали його як доповнювальний, але протилежний до мітозу механізм регуляції популяції тваринних клітин[3].

Пояснення:а