Ответы на вопрос:
Позитивні наслідки. у роки довоєнних п'ятирічок у вкрай важких умовах тоталітарного режиму трудящі україни створили потужну індустріальну базу, яка за окремими показниками вивела україну на рівень економічно розвинених країн світу. почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «запоріжсталь», «азовсталь» і «криворіжсталь». стали до ладу краматорський машинобудівний, луганський паровозобудівний, макіївський, дніпродзержинський та інші металургійні заводи. кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 11 разів. в україні було побудовано 100 нових шахт. республіка стала важливою металургійної, вугільної, машинобудівної базою срср. у 1930-х рр. в україні змінилася структура господарства: зросла частка промисловості в порівнянні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість. україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. вона посіла друге місце в європі (після німеччини) за виплавкою чавуну, четверте місце в світі з видобутку вугілля. з виробництва металу і машин республіка випередила францію та італію, наздоганяла великобританію. за роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. у 1930-і рр.сформувався національний український робітничий клас і національнатехнічна інтелігенція. негативні наслідки індустріалізації. економічна міць держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму і затвердження у свідомості людей ідеологічних догм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, масовими репресіями. в цілому форсована індустріалізація україни не до підвищення життєвого рівня народу. у 1930-і рр. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблем. у ході індустріалізації посилилася централізація іння промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи іння; був узятий курс на мілітаризацію промисловості. держава відмовилася від непу і початок примусовими засобами експлуатувати з селян додаткові кошти на форсування індустріалізації. фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. праця робітників стимулювався позаекономічними засобами і, насамперед, розгортанням «соціалістичного змагання». у першої п'ятирічки ставка була зроблена на підприємства-монополісти (запорізький завод «комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, луганський паровозобудівний та і які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни. промисловий потенціал україни (як і всього срср) формувався диспропорційно: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони - донбас і придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.
Популярно: История
-
kana814.03.2020 09:21
-
noname000230.05.2020 17:12
-
кастусь17.03.2021 06:55
-
mariyaskobenko115.04.2022 23:58
-
zugor5526.05.2022 15:02
-
theaziimut16.12.2020 16:59
-
Настюшка12305ш38403.09.2021 02:10
-
Pshukova08.10.2021 20:30
-
Tramontino09.08.2022 19:12
-
sen4enkostas28.02.2021 23:32