Опыт №1. Отношение основного оксида к воде. Навеску основного оксида кальция внесите в пробирку и прилейте 2-3 мл воды. Встряхните пробирку. Для подтверждения реакции внесите в образовавшийся раствор бумажку фенолфталеина. Наблюдения запишите в тетрадь, составьте уравнения реакции, назовите полученные вещества.

Опыт №2. Отношение основного оксида к кислоте. Навеску основного оксида меди внесите в пробирку и прилейте к нему 2-3 мл серной кислоты. Оставьте пробирку на несколько минут в подставке. Наблюдения запишите в тетрадь, составьте уравнения реакции, назовите полученные вещества. (при необходимости нагреть)

Опыт №3. Отношение основания к кислотам. В пробирку налейте 2-3 мл растворимого основания и внесите бумажку фенолфталеина. Затем по каплям прибавляйте кислоту. Наблюдения запишите в тетрадь, составьте уравнения реакции и назовите полученные вещества.

Опыт №4. Отношение нерастворимых оснований к нагреванию. К раствору сульфата меди прилейте несколько капель щелочи. Образовавшийся осадок нагрейте, предварительно прогрев всю пробирку. Наблюдения запишите в тетрадь, составьте уравнения реакции, назовите полученные вещества.

Опыт №5. Отношение кислот к металлам. В пробирку налейте 2-3 мл кислоты и поместите туда же 1-2 гранулы цинка. Наблюдения запишите в тетрадь, составьте уравнения реакции и назовите полученные вещества.

Опыт №6. Отношение солей к кислотам. В пробирку налейте 2-3 мл раствора выданной вам соли. По каплям прилейте раствор серной кислоты. Наблюдения запишите в тетрадь, составьте уравнения реакции и назовите полученные вещества.
НА ОСНОВАНИИ НАБЛЮДЕНИЙ И СОСТАВЛЕННЫХ УРАВНЕНИЙ РЕАКЦИЙ СДЕЛАЙТЕ ОБЩИЙ ВЫВОД

239

309

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

простоя43

Химия

4,5(95 оценок)

ОПЫТ 1

CaO+H2O=Ca(OH)2(гидроксид кальци)

Фенолфталеиновая бумажка окрасилась в малиновый цвет

ОПЫТ 2

CuO+H2SO4=CuSO4( сульфат меди ||)+ H2O
После добавления CuO в H2SO4, осадок оксида меди 2 растворился и раствор поменял свой цвет на голубовато-синий

ОПЫТ 3

2NaOH+H2SO4=Na2SO4(сульфат натрия)+2H2O
По началу фенолфталеиновая бумажка окрасилась в малиновый цвет, но после добавления избытка кислоты малиновая окраска пропала.

4 ОПЫТ

CuSO4+2NaOH=Cu(OH)2+ Na2SO4
Образовался осадок синего цвета

После нагревания полученного осадка на стенках пробирка образовался конденсат, из-за выделения воды в результате реакции разложения гидроксид меди ||, осадок поменял цвет на чёрный и, в цели, уменьшился в объеме

Cu(OH)2=(t) CuO+ H2O

ОПЫТ 5

H2SO4+Zn=ZnSO4(сульфат цинка) +H2
Выделение бесцветного газа(водорода), при поджигании горит в атмосфере кислорода,
2H2+O2=2H2O

ОПЫТ 6

Допустим, выданная соль-хлорид бария

H2SO4+BaCl2=BaSO4(сульфат бария)+ 2HCl
Образование осадка белого цвета

Таким образом, были рассмотрены свойства основных оксидов, кислот, щёлочей и солей, а также проведены различные химические реакции, которые подтверждают теоретические данные.

Кабасена05

Химия

4,5(65 оценок)

Залізо знаходиться у 4 пріоде великому в побічній підгрупі 8. у заліза повинно бути 4 електронних шару перший заповнений 2е другий заповнений 8е на зовнішньому шарі 2е на останньому шарі 14 е в хімічних зв'язках залізо завжди востановитель ступінь окислення +2 і +3 залізо-м'який пластичний метал серебристового кольору,важкий,його температура плавлення 1539с. особливі войства-магнітні . al-метал заряд ядра +13 13 електронів 13протонов,14нейтронов al-метал виявляє амфотерні властивості,може вступати в реакції як з кислотами,так і з підставами стан: 3период,3 головна підгрупа валентність 3 вища ступінь окислення +3 вищий оксид al2o3 і до речі,алюміній займає 1 місце серед металів, що застосовуються в літако-і ракетобудуванні мідь (лат. cuprum), cu (читається «»), хімічний елемент i групи періодичної системи менделєєва, атомний номер 29, атомна маса 63,546. природна мідь складається з двох стабільних нуклідів 63cu (69,09% по масі) і 65cu (30,91%). конфігурація двох зовнішніх електронних шарів нейтрального атома міді 3s2p6d104s1. утворює сполуки в ступенях окислення +2 (валентність іі) і +1 (валентність і), дуже рідко проявляє ступені окислення +3 і +4. у періодичній системі менделєєва мідь розташована в четвертому періоді і входить в групу ів, до якої належать такі шляхетні метали, як срібло (ag) і золото (au). радіус нейтрального атома міді 0,128 нм, радіус іона cu+ від 0,060 нм (координаційне число 2) до 0,091 нм (координаційне число 6), іона cu2+ — від 0,071 нм (координаційне число 2) до 0,087 нм (координаційне число 6). енергії послідовної іонізації атома міді 7,726; 20,291; 36,8; 58,9 і 82,7 ев. спорідненість до електрона 1,8 ев. робота виходу електрона 4,36 ев. за шкалою полінга электроотрицательность міді 1,9; мідь належить до числа перехідних металів. стандартний електродний потенціал cu/cu2+ 0,339 ст. в ряду стандартних потенціалів мідь розташована правіше водню (h) і ні з води, ні з кислот водню не витісняє. проста речовина мідь — гарний рожево-червоний пластичний метал. назва: латинська назва міді походить від назви острова кіпру (cuprus), де в давнину добували мідну руду; однозначного пояснення походження цього слова в російській мові немає. фізичні та хімічні властивості: кристалічна решітка металевої міді кубічна гранецентрированная, параметр гратки а = 0,36150 нм. щільність 8,92 г/см3, температура плавлення 1083,4°c, температура кипіння 2567°c. мідь серед всіх інших металів володіє однією з найвищих теплопровідності і одним з найнижчих електричних опорів (при 20°c питомий опір 1,68·10-3 ом·м). азот - металоїд, ii період (малий) , v група, головна підгрупа. атомна маса=14, заряд ядра - +7, число енергетичних рівнів=2 p=7, e=7,n=ar-p=14-7=7. n2o5 - кислотний оксид, летку водневе з'єднання - nh3