Білет №1

1. Періодизація історії України. Джерела вивчення середньовічної історії України.

2. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького князівства у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Білет №2

1. Формування та розселення племінних союзів східних слов’ян на території України.

2. Розквіт культури Київської Русі (друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.).

Білет №3

1. Витоки та передумови утворення Київської Русі. Походження назви «Русь».

2. Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.

Білет №4

1. Київська Русь за перших князів.

2. Перший похід монголів на Русь.

Білет №5

1. Утвердження династії Рюриковичів. Правління Олега.

2. Навала монголо-татар на українські землі, її наслідки.

Білет №6

1. Князь Ігор та його діяльність.

2. Галицько-Волинське князівство за князя Данила Галицького, його внутрішня та зовнішня політика.

Білет №7

1. Княгиня Ольга, її реформи.

2. Політика наступників Данила Романовича. Правління останніх Романовичів.

Білет №8

1. Святослав та його зовнішня і внутрішня політика.

2. Правління Юрія ІІ Болеслава. Розподіл земель Галицько-Волинської держави та припинення її існування.

Білет №9

1. Склад населення і система управління Київською Руссю.

2. Культура Галицько-Волинської держави.

Білет №10

1. Київська Русь за правління князя Володимира Великого.

2. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.

Білет №11

1. Запровадження християнства як державної релігії та його значення.

2. Політика великих литовських князів щодо приєднаних українських земель.

Білет №12

1. Повстання Свидригайла. Остаточна ліквідація удільних князівств.

2. Київська Русь за правління князя Ярослава Мудрого.

Білет №13

1. Утвердження польської влади на Галичині й Західному Поділлі.

2. Політичний устрій Київської Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Білет №14

1. Українські землі у складі Угорщини, Молдавії та Московської держави.

2. Формування основних суспільних верств та посилення залежності селян у Київській Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Білет №15

1. Утворення Кримського ханату та його відносини з Україною.

2. Культура Київської Русі кінця Х – першої половини ХІ ст.(освіта, література, архітектура, живопис).

Білет №16

1. Соціальна структура суспільства в XIV-XV ст. Основні групи панівного стану та їх повсякденне життя.

2. Київська Русь за часів правління Ярославичів. «Правда Ярославичів»

Білет №17

1. Князь Василь-Костянтин Острозький.

2. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського князівства у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Білет №18

1. Становище православної церкви й духовенства у другій половині ХІV-ХV ст.

2. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

Білет №19

1. Господарський розвиток українських земель у другій половині ХІV-ХV ст.

2. Політичний і соціально-економічний розвиток Переяславського князівства у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Білет №20

1. Зростання міст, міське населення, Магдебурзьке право на українських землях у другій половині ХІV- ХV ст.

2. «Слово о полку Ігоревім» як літературна та історична пам’ятка.

Білет №21

1. Культура українських земель у другій половині ХІV-ХV ст.

2. Українські землі в складі іноземних держав (Польщі, ВКЛ, Кримського ханства, Московщини, Молдавії).

Білет №22

1. Любецький з’їзд князів та його рішення.

2. «Повчання дітям» В.Мономаха – духовний заповіт нащадкам.

Білет №23.

1. Причини розпаду Київської держави: випадковість чи закономірність.

2. Героїчна оборона Києва від монголо-татар. Встановлення монголо-татарського ярма на Русі.

Білет №24.

1. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського та Новгород-Сіверського князівств у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

2. «Руська правда» - перший писаний звід законів Київської Русі. Доповнення до «Руської правди».

242

347

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

СавелийМясоедов777

История

4,8(72 оценок)

Столыпинская аграрная реформа — обобщённое название широкого комплекса мероприятий в области сельского хозяйства, проводившихся правительством России под руководством П. А. Столыпина, начиная с 1906 года. Основными направлениями реформы были передача надельных земель в собственность крестьян, постепенное упразднение сельской общины как коллективного собственника земель, широкое кредитование крестьян, скупка помещичьих земель для перепродажи крестьянам на льготных условиях, землеустройство, позволяющее оптимизировать крестьянское хозяйство за счёт ликвидации чересполосицы.