Есть ответ 👍

Які фразеологізми є у творі ,,таємниця козацької шаблі,,

215
381
Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:


Воповіданні "каторжна" розкривається доля докії — дівчини-напівсироти. каторжною її зробило життя з байдужим і вічно п'яним батьком, що після смерті дружини створив нову родину, в якій для рідної доньки не знайшлося навіть ласкавого слова чи прихильного погляду. мачуха нещадно била дівчину, змушувала її працювати, морально принижувала. для всіх докія була чужою, тому росла, немов вовченя. але ж вона також була людиною, що потребувала любові й ласки. будучи від природи доброю, докія, незважаючи на жорстокість мачухи, якось взяла на руки малого івасика та, цілуючи його, примовляла: "голубчику ти мій, манесенький! поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама " та мачуха звеліла дитині вдарити докію, і мале штовхнуло дівчину кулачком. кинувши дитину, докія мало не вбила її та замкнулася в собі остаточно. саме нелюдське ставлення зробило її черствою, злою, замкнутою. навіть не плакала вона, коли мачуха щоразу скажено лупцювала або тягала її за волосся. не було кому й іти докію, на вулиці з неї сміялись, а вона мала лише відбиватися, кривдникам стусани. тільки калина на городі трохи розраджувала самотню каторжну. там вона плакала, бо "в неї не камінь у грудях був, а маненьке дитяче серденько! і те серденько так хотіло любити, так хотіло! але ж любити було нікого! " та калина була найдорожчим, що мала докія, вона нагадувала дівчині померлу матір. тому тяжкої кривди, невимовного болю завдала героїні мачуха, зрубавши дерево, — ніби вдруге осиротіла й без того самотня дитина. коли докія стала дорослою дівчиною, нічого не змінилося: так само не було з ким поговорити, до кого пригорнутися.

Популярно: Українська література