Твір про Дощ та Сонце в​

ответ:Мені дуже подобається пора літо. Влітку дуже гарно світить сонце. Ось це сонце воно тішить людину. Дає їй змогу веселитись та гратись. Виникає дуже багато питань про сонце. Але ж не все є відповідь на це запитання. Багато питань виникає саме таких: чому сонце світить, чому так високо, як воно може нагрівати моря і озера та інших багато запитань. Також мені подобається коли падає дощ особливо влітку. Тому що коли світить сонце і падає дощ на небі з'являється веселка. Якщо побачити вживу ці щасливі моменти то можна подумати і відповісти собі вони прекрасні.

Объяснение:

Ясний, теплий, сонячний день. Сонце світить так яскраво, як ніби в останню зміну. Та скоро воно піде додому. Абсолютно несподівано набігають хмари, стрімко й зосереджено. Вони такі темні, важкі. Дивлячись на них, розумієш — пощади не буде. Буде дощ. Сильний, гучний, галасливий і веселий літній дощ. З його звичним хуліганським розкиданням гілок дерев по дорогах, грюкотом шибок і величезними калюжами, які випаровуються швидше, ніж спогади про сам дощ.

Ніби підтверджуючи свої неабиякі наміри, десь, поки ще далеко, гримить грім. Перехожі додають крок, попутно озираючись у пошуках можливого притулку, якщо від дощу все-таки втекти не вийде.

Ось блиснула блискавка та ще один громовий гуркіт, на цей раз вже набагато ближчий, немов пробурчав: «Ну, зараз почнеться!..» Як не чекай літнього дощу, як не виглядай на небі сполохи блискавок, як не закидай обличчя та не підставляй долоні в пошуках перших крапель — літній дощ завжди починається несподівано.

Объяснение:

Як багато різних смислів, значень, емоцій може вміщати одне-єдине слово! який невичерпної, незбагненною силою воно має! але тільки від нас залежить, у яке русло направити цю силу. адже словом можна завдати непоправної шкоди, образу, викликати роздратування і злість або принести величезну користь, подарувати радість і гарний настрій.  кожен день ми спілкуємося з багатьма людьми. але чи завжди ми замислюємося над тим, що саме ми говоримо, які слова вимовляємо, що полягає в наших словах для іншої людини? звичайно ж, не завжди. всі ми схильні до сильному впливу настрої, самопочуття, тих чи інших життєвих ситуацій і обставин. і буває, що, розмовляючи з іншими людьми і відпові на їх запитання, звернення, ми кидаємо їм у відповідь перші прийшли на думку слова. а адже слово, якщо воно сказано, вже не повернеш назад.як часто буває, що, зовсім того не бажаючи, ми кривдимо близьких і дорогих нам людей. і всього лише тому, що зопалу сказали якесь грубе, неприємне, образливе слово. кілька слів – і розривається дружба, виникає нерозуміння, недовіру, образа. «та хіба я хотів його образити? ! – дивуємося ми після. – я не це мав на увазі! »але час минув, слова сказані, і часто буває вже багато чого не виправити. «я не так висловився», тобто сказав не те слово – а у співрозмовника без будь-якої, здавалося б, на те причини надовго зіпсувався настрій. ми образили людину, вселили в його душу смуток, злість, негативні емоції. а чи варто було? наскільки приємно буває зустріти людину, яка завжди налаштований позитивно, від якого завжди чуєш приємні, добрі слова, як би не було сумно в нього на душі, як би не хотілося йому в цей момент побути на самоті, уникнути спілкування. але ж всі ми живемо в суспільстві і повинні вміти жити і говорити красиво. наприклад, ми прийшли в гості до друга, а у нього в цей момент якісь неприємності, він погано себе почуває або у нього просто поганий настрій. ми можемо, звичайно, засмутитися самі, розвернутися і піти, залишивши одного наодинці зі своїми проблемами. але можемо – і повинні – вчинити по-іншому.ми можемо розділити з другом його турботи, сказати кілька приємних, підбадьорливих слів, спокійно обговорити ситуацію, що склалася. у більшості випадків вже цим ми дуже людині. добрими словами можна порадувати, прогнати поганий настрій, розвіяти сумнів і невпевненість. а радість, подарована іншому, подвійно повертається до нас самих. і ось вже більше веселих, привітних, щасливих людей! до тих, хто частіше говорить приємні, хороші, добрі слова, завжди тягнуться оточуючі. у привітних людей набагато більше друзів – справжніх, готових у будь-який момент прийти на , сказати гарне слово у відповідь, підтримати друга і розвіяти поганий настрій. таким людям живеться набагато легше, радісніше, цікавіше.ми часто говоримо один одному: «усього доброго», «удачі», «бажаю добра і щастя». і це не просте прояв ввічливості, в цих словах ми висловлюємо свою людську суть, вміння з розумінням і по-доброму ставитися до оточуючих. велика добра сила міститься в таких словах, як «добридень», «добрий день». вимовляючи їх, ми від усього серця бажаємо людям здоров’я і добра. а значить, чим частіше ми їх вимовляємо, тим більше радості й доброти з’являється навколо. добрі побажання живуть в душі того, хто вміє віддавати сили своєї душі іншим людям. ми говоримо: «дякую», «дякую». дякувати – значить робити добро, дарувати благо. і справа навіть не в тому, щоб уміти вимовляти ці слова в потрібний момент, а в тому, щоб рухами самої душі відповідати на добро, яке зробили тобі інші люди.мені часто здається, що з добрих, ввічливих, щирих слів можна було б уникнути багатьох неприємних ситуацій в житті, запобігти драми і трагедії, зробити життя світлішим, приємніше, гарніше і щасливіше, якщо б усі люди на землі перед тим, як сказати яке щось різке слово буквально на кілька секунд задумалися – а виправдана ця різкість, чи не заподіє грубість незаслужену образу людині? якщо б кожен з нас іноді ставив на шальки терезів хвилинне задоволення від різкості, глузування, цинічних висловлювань і ті наслідки, які може викликати така поведінка, то негативний вплив, який надасть необдумана фраза на подальші відносини з людьми, на внутрішній стан – і співрозмовника і своє власне, то дуже багато неприємних і грубі слова ніколи б не були сказані. тому говоріть, люди, говорите самі добрі слова