Регистрация
Vkomarova
Есть ответ 👍

Будь ласка твір на тему ''чи може бути людина без грошей" ​

152
235
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

M1N1G4M3R1
M1N1G4M3R1
4,8(7 оценок)

я думаю, що думка про те, що краще людина без грошей, ніж гроші без людини, нагадує прислів’я «не май сто карбованців, а май сто друзів». тобто значно важливіше мати друзів ніж бути багатим, але самотнім. адже коли ти залишаєшся нікому непотрібним, тобі вже не ніякі гроші. так само, багатство не і в скрутних ситуаціях, з якими дуже часто не вдається впоратися без друзів.

але при всьому цьому я не зовсім згоден з думкою, що краще людина без грошей, адже, як би там не було, але матеріальний достаток відіграє важливу роль у житті кожної людини. людина в сучасному світі просто не може існувати без грошей, які потрібні для придбання їжі, одягу та для багатьох інших потреб. щодо грошей без людини — це й справді нікому не потрібно, і гроші просто втрачають свій сенс.

доказом моєї думки може бути розшарування за матеріальним становищем, яке спостерігається у будь-якому сучасному суспільстві. досить часто стає так, що люди працюють багато, але за свою працю отримують мізерну зарплатню, на яку неможливо купити достатньо якісні продукти і речі. у той же час, для когось це не проблема, бо завжди будуть існувати люди, які на перше місце ставлять гроші, і для яких показник багатства відіграє головну роль в оцінці людських переваг.

в якості прикладу можна навести багатьох героїв літературних творів українських та зарубіжних письменників. таким є і образ терентія пузиря з п’єси і. карпенка-карого «хазяїн». ця людина не дуже опікувалася тим, чим годують робітників, які своєю працею примножували його багатство. хоча він і був добрим хазяїном, вмів і сам заробляти гроші та міг багато працювати, але сталося так, що з часом гроші заволоділи усіма його почуттями і розумом. тому й став пузир уособленням грошей без людини, тому й не можливо без жалю дивитися на те, як роботяща людина перетворилася на бездушний гаманець.

тема ставлення людини до грошей актуальна і зараз, адже в суспільстві й сьогодні є багаті та бідні люди. деякі з наших багатих сучасників вимірюють гідність людини за розміром її статків, а про свій громадський обов’язок перед суспільством швидко забувають. та я сподіваюся, що колись настане той час, коли людина, яка багато працює, буде мати достатньо грошей, а багаті люди не будуть втрачати людяність і дбати про інших. тоді вже ніхто не зможе сказати, що «краще людина без грошей, ніж гроші без людини».

Saniek34
Saniek34
4,5(98 оценок)
Двадцяте століття починалося як технологічне, зростало як атомне, а скінчилося воно під гаслом екології. століттями західна цивілізація розповсюджувала у світі свій погляд на природу, який містився в принципі: "хапай, що можеш". природа неквапливо творила рослинний і тваринний світи, мільйони років витратила на удосконалення крил та очей, фарб та запахів. а людина, "ничтоже сумняшеся", за сто років повністю винищила зо дві тисячі видів комах, птахів і тварин. замислитеся: ми ніколи вже їх не побачимо.  втручаючись у природну рівновагу, людина поводить себе, як кенгуру на порцеляновій фабриці! на південно-східному узбережжі північної америки понад сто тисячоліть жили в гармонії корали та морські їжаки. людина завезла туди видру — і от через п'ятдесят років не стало ні коралів, ні їжаків, ні видр. а були великі плани — торгувати хутром.  ми вчилися на тому, що нема у світі нікого й нічого могутнішого за людину. так, вона зараз здатна за 20 хвилин знищити планету. та не може створити живої клітини, відродити вигублених тварин, очистити від нафти океани.  сьогоденні принади роблять людей сміливими. у нашій україні, у карпатах, росли букові й грабові ліси — гордість західної україни. у буків одна вада: вони мають красиву й міцну деревину. а зараз дуже цінуються меблі з натурального дерева, і ось ради прибутку вирубають столітні ліси.  а як наслідок цього — селевий потік, що змиває кілька сот домівок.  на щастя, є і будуть люди, які стурбовані долею живої природи, вони роблять велику справу, вивчаючи тваринний і рослинний світи, знімаючи фільми, друкуючи книги. два імені стають спокутою xx століття: жак ів кусто, справу якого зараз продовжує син, і джералд даррелл, віддавший життя справі вимираючих видів. їхній приклад повинен надихати нас.

Популярно: Українська література