1. різновид засобів сміху, тісно пов'язаний з народною сміховою культурою і акцентований на
несподіваності форми й змісту внаслідок підміни високого стилю низьким і низького високим,
називає
Ответы на вопрос:
Ще не бувало так, щоб попередня літературна доба закінчилася саме о 12-й годині ночі 31 грудня старого року, а наступна почалася саме 1 січня року нового. У мистецтва власний годинник. Це стає ще очевиднішим, коли йдеться про епоху велику й продуктивну, яка впливає на літературний процес навіть через століття.
Саме такою була доба романтизму. Від часу свого панування (початок - середина ХІХ ст.) він постійно нагадував і нагадує про себе аж до сьогодні: так, уже на початку ХХ ст. виник т. зв. неоромантизм (новоромантизм, за Лесею Українкою). Поруч із домінуючим напрямом чи стилем завжди існують інші: ті, що згасають, і ті, що народжуються.
Тож десь від середини ХІХ ст. надмірне прагнення до екзотики та невтішна «світова скорбота» романтиків, їхнє намагання занурити читача у світ мистецької уяви та фантазії почали певною мірою надокучати широкій публіці. Колишні відкриття романтизму все частіше перетворювалися на затерті штампи, а зрештою - на пародію. А тим часом навколо вирувало реальне життя, абсолютно не схоже на романтичну картину світу.
До того ж у той час провідним філософським напрямом у Європі та США став позитивізм - вчення про те, що все істинне (позитивне) знання є виключно результатом спеціальних наук. Для позитивістів абстрактне фантазування романтиків було пустопорожньою балаканиною, марнуванням часу. Бо яка від нього «позитивна» користь? Конфлікт між світоглядом романтиків і позитивістів можна співвіднести з різницею у світобаченні двох братів, персонажів відомої притчі. Коли вони зайшли в розкішний весняний гай, перший вигукнув у захваті: «Яка краса!» А другий відповів: «Згоден! Бо це ж скільки грошей можна заробити, виготовивши з цих дерев табуретки й продавши їх». Реаліст О. Бальзак, який називав своїм літературним батьком романтика В. Скотта, відзначив, що «перемога реалізму над романтизмом зумовлена торжеством науки над фантазією».
Які є найважливіші ознаки реалізму? Реалізм (лат. realis - «речовий, дійсний») - великий напрям у літературі та мистецтві, що набув розвитку в 18301840-х рр. спочатку у Франції, а в ХІХ ст. поширився по всій Європі та Америці. Основоположним для реалізму стає принцип відповідності мистецтва реальній дійсності. Ключовою проблемою є взаємини людини й середовища, а також впливу суспільства на формування особистості.
Між культурно-історичними епохами немає чітких хронологічних меж, ці межі рухливі й досить-таки відносні, епохи «заходять» одна в одну, певний час «співіснують» і взаємодіють між собою.
Дмитро Наливайко, український літературознавець
Объяснение:
Популярно: Українська література
-
Ksenia20066kislova03.03.2022 10:40
-
yakun300820.07.2020 21:55
-
vtrutnev20.05.2021 06:37
-
топтип14.02.2023 15:14
-
mrgrabik01.12.2021 14:36
-
kriton55825.12.2021 06:35
-
SashaZorikhina13.01.2022 05:57
-
Mastermastack02.11.2021 20:34
-
privet4503.02.2020 07:52
-
diankafedulova30.05.2021 10:21