Есть ответ 👍

Сочинение на тему внутрішній світ і почуття людини в поезії омара хайяма (на прикладі прочитаних творів)

211
466
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

mashaolean
4,7(14 оценок)

відповідь:

пояснення:

видатним персько-таджицьким поетом-гуманістом був омар хайям (бл. 1048 — після 1122). він вважається неперевершеним майстром рубаї.

як відомо, рубаї — це чотиривірш, як правило, філософського змісту. рубаї — викінчений мініатюрний віршований твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи.

до нашого часу дійшло близько двох тисяч чотиривіршів, авторство яких приписується омару хайяму. саме в цих творах розкривається духовний світ поета — сміливої, розумної, допитливої людини, що жила інтересами свого часу. його поезія — пристрасний заклик до свободи особистості. у довершеній лаконічній формі хайям міг висловити глибоку думку, відобразити складні людські почуття. у своїх поезіях поет уславлює людяність, духовність, незалежність. ідеал хайяма — вільна особистість і чистині душею, світлим розумом, життєрадісна й доброзичлива, духовно розкріпачена, мудра й життєрадісна. він підкреслює, що людські чім нити не залежать під соціального стану: "шукай людину скрізь: на бідному постої, у закутку нужди і в пишному покої". поет критикує бездуховність, що робить життя пустим і нікчемним. "хіба не дивно, що пани чиновні самим собі нудні, хоч горді зовні". о. хайям переконаний, що людина це складний світ, у якому є високе й нице, добре і зле. "ми сонце щастя й горя океан. ми справедливість любим і обман. злі іі добрі ми, довершені й нікчемні, іржаве дзеркало й джемшидів жбан". поет закликає: "розумним і твердим у цьому світі будь! " і пропагує радість життя як єдину втіху: "будь там, де п'ють вино, де і красуні й квіти! " у своїх рубаї поет розкриває ті філософські питання, що турбують його душу: життя і смерть, пошуки свого місця у житті, сенсу буття: "мене всі недруги філософом зовуть. бог свідок, що обрав собі я іншу путь. прийшовши з безвісті у цю долину горя, принаймні знаю я, ким сам хочу я буть". та разом з тим його огортає смуток, коли він бачить становище освічених людей у суспільстві: "оскільки мудрому наш вік ціни не знає, усі плоди його недоум пожинає. неси ж мені того, що розум відбирає, і, може, й нас тоді цей вік не занедбає".

біографія омара хайяма

 

омар хайям є одним з найвідоміших східних поетів епохи середньовіччя. його вірші глибокі за своїм філософським змістом. поет любить життя, сприймає його в усій повноті й утверджує право кожної людини на щастя. у людях він найбільше цінує чесність, незалежність, гідність, добро, справедливість, вірність у дружбі. поет оспівує кохання як найпрекрасніше людське почуття. він оптиміст, незважаючи на всі складнощі буття. його герой прагне довершеності, найперше у власній душі. поет глибоким мисленням переборює власні негаразди, негаразди свого часу. тому його поезія і донині приваблює читачів.


Тихо вечерние тени (эта и последняя строчка повторяются. это является эпифорой) в синих ложатся снегах. сонмы нестройных видений твой потревожили прах. спишь ты за дальней равниной, спишь в снеговой песни твоей лебединой звуки почудились мне. голос, зовущий тревожно, эхо в холодных разве воскреснуть возможно? разве былое — не прах? (риторический вопрос) нет, из господнего дома полный бессмертия дух вышел родной и знакомой песней тревожить мой слух. сонмы могильных видений, звуки живых ) тихо вечерние тени синих коснулись снегов(допустим, вот олицетворение. они ещё есть по тексту, их легко найти).  все слова, выделенные жирным шрифтом являются эпитетами, мне лень каждый просто подписывать.  так же здесь есть олицетворение природы. возможно, есть ещё и - повторение согласных в словах и строчках, я не уверена.размер трехсложный  - дактиль.  способ рифмовки - перекрестная.что на счет блока, так он относил свое творчество к символизму, сам он являлся младосимволистом.  тема стихотвореня - пейзаж.сюжета как такового нет, образы природы и описание её.к ночи голова вообще не варит, это всё, что я могу написать по быстрому, не копаясь в справочниках.

Популярно: Литература