Який існує взаємозв'язок між особливостями будови легень та їх функціями

265

281

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

pirozhkovanastya

Биология

4,7(58 оценок)

ответ:

легені — парний орган. зовні вони вкриті сполучнотканинною оболонкою — легеневоюплеврою. внутрішню стінку грудної порожнини вистилає пристінкова плевра. герметичнаплевральна порожнина між легенями й пристінковою плеврою зволожена, і в ній немає повітря. основна функція легень — забезпечення газообміну між зовнішнім середовищем та організмом.газообмін у легенях відбувається внаслідок ритмічних дихальних рухів — вдиху і видиху. у легенях відсутня м’язова тканина; дихальні рухи здійснюються за міжреберних і грудних м’язів та діафрагми. під час вдиху, завдяки підняттю ребер і опусканню діафрагми, об’єм грудної порожнини збільшується. одночасно із збільшенням об’єму грудної порожнини розширюються і легені. під час видиху відбувається розслаблення зовнішніх міжреберних м’язів, опускання ребер і підняття купола діафрагми; об’єм грудної клітки і легень зменшується.нейрогуморальна регуляція забезпечує ритмічне чергування вдиху і видиху, зміни частоти та глибини дихальних рухів. нервові механізми дихання забезпечуються дихальним центром, що міститься в довгастому мозку та руховими нервами, ядра яких розміщені в спинному мозку. основним гуморальним фактором регуляції дихання є концентрація со2 в крові (підвищений вміст со2 викликає збільшення глибини та частоти дихання).систему органів дихання людини становлять повітроносні шляхи та легені. до повітроносних шляхів належать: носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея і бронхи. носова порожнинарозділяється кістково-хрящовою перегородкою на праву і ліву половини, у кожній з яких є звивисті носові ходи. слизова оболонка, що вистилає носову порожнину, густо вкрита війками, пронизана кровоносними судинами і залозами. повітря, що надходить у носову порожнину, очищається, зігрівається, зволожується і знезаражується.

объяснение:

555Фрайлисия555

Биология

4,8(79 оценок)

Мальпиги провел кольцевание – удалил с небольшого участка ствола дерева кольцо коры. Это провело к тому, что флоэма была прервана, вещества по ней уже не могли быть доставлены ни от листьев к корням, ни от корней к листьям, а ксилема осталась неповрежденной.

Спустя несколько дней над окольцованным участком кора стала постепенно разрастаться, образуя хорошо заметный нарост. Одновременно из-под него начала выделяться сладкая на вкус жидкость. Не смотря на это, листья еще довольно длительное время сохраняли жизне и не увядали. Однако постепенно они начали засыхать, а вскоре после этого погибло и все дерево.

Вывод:

во-первых, жизне листьев в течение длительного времени после кольцевания свидетельствовала о том, что они в достаточном количестве получают воду и минеральные соли. Значит, эти вещества поступают в листья по неповрежденной древесине, т. е. по ксилеме.

Во-вторых, судя по тому, что после повреждения коры нарост образовывался только над зоной кольцевания, питательные вещества от листьев к корням транспортируются под поврежденной корой, т. е. по флоэме. Нарост возникает из-за того, что накопившиеся питательные вещества не могут спуститься ниже по прерванной флоэме. Поскольку из коры выделялась сладкая на вкус жидкость, Мальпиги сделал вывод, что от листьев к корням идут сахара.

Объяснение: