Всем . подскажите какие были достижения в политике во франкской империи, византийской империи и арабском халифате.

Византийская империя

основные достижения:

1) большая роль городов

2)развитие торговли

3)высокая роль государства в

4)развитие архитектуры

5) использование религии в политических целях

6)культурная экспансия

7)развита централизация

8)социальная мобильность

9)византии удавалось сдерживать натиск с востока

10) система подготовки кадров

11)иерархическая система правления




арабский халифат
центром развития естественных наук в халифате первоначально была территория сирии и частично юго-зап. ирана. здесь было положено начало на арабский язык и комментированию сочинений античных авторов. переводы с греческого и сирийского, ознакомившие учёных стран ислама со значительной частью античной научной , во многих случаях были единственными источниками, по которым зап. европа могла познакомиться с античной наукой. 9—11 вв. — период бурного развития науки в халифате. багдад превращается в крупный научный центр со школами и библиотеками. наряду с созданием огромной переводной и комментариев к ней здесь уже начинает складываться научное направление, тесно связанное с решением прикладных проблем и практических строительства, землемерия, торговли.

интенсивно развиваются астрономия и , минералогия, описательная , велось большое светское строительство: укреплялись города, возводились загородные дворцы и замки халифов (мшатта,кусейр-амра, каср аль-хейр аль-гарби и каср аль-хейр аш-шарки, хирбет аль-мафджар), украшенные круглой скульптурой, резьбой, мозаикой и стенными росписями.

в самарре (столице халифата в 836—892), вытянувшейся вдоль р. тигр, преобладала прямолинейная планировка; сохранились руины построенных из кирпича огромных дворцов и домов знати, имевших прямоугольные дворы и сводчатые приёмные залы, стены которых были покрыты резным орнаментом и полихромной живописью. мечети самарры имели зиккуратообразные минареты.

декоративно-прикладное и изобразительное искусство. в арабском искусстве получил яркое воплощение свойственный художественному мышлению средневековья принцип декоративности, породивший богатейший орнамент, особый в каждой из областей арабского мира, но связанный общими закономерностями развития. арабеска, восходящая к античным мотивам, — это созданный арабами новый тип узора, в котором строгость построения сочетается со свободной художественной фантазией. получил развитие также эпиграфический орнамент — каллиграфически исполненные надписи, включенные в декоративный узор.

орнамент и каллиграфия, широко применявшиеся в архитектурном декоре (резьба по камню, дереву, стуку), характерны и для прикладного искусства, достигшего высокого расцвета и особенно полно выразившего декоративную специфику арабского художественного творчества. красочным узором украшалась керамика: поливная бытовая посуда в месопотамии (центры — ракка, самарра); расписанные золотистым, разных оттенков люстром.
выбирай самое основное



франкская империя

«венцом образования» во франкском государстве по-прежнему считалось богословие. ведь « славная, преподаваемая мудрость господа превосходит всякую мудрость академической науки», — писал алкуин, имея в виду академию платона. ясно, что при такой постановке вопроса никакого действительного возрождения «свободных искусств» античности быть не могло.

крепость в каркасоне времен меровингов учебные пособия, составленные в форме диалогов между учителем и учеником, свидетельствуют о крайне низком уровне тогдашней образованности.

вся каролингского периода являлась сугубо подражательной главным образом христианской первых веков нашей эры. это видно и из произведений самого алкуина, и из произведений его ученика — биографа карла великого — эйнгарда. однако рукописи в это время значительно улучшились. была проведена реформа письменности, в результате которой повсюду установилось чёткое письмо (каролингский минускул), послужившее основой для современного начертания латинских букв.

переписчики украшали рукописи миниатюрами (небольшими картинками) на библейские темы. наряду с церковными произведениями каролингские переписчики переписывали и книги античных авторов (поэтов, философов, юристов и политических деятелей), что способствовало сохранению этих рукописей.

необходимо упомянуть и о том строительстве, которое происходило при карле великом. стремясь повысить значение императорской власти и церкви, он приказывал возводить дворцы и соборы в ахене и других пунктах своего государства. по своей архитектуре здания напоминали стиль византийских построек в равенне. в течение vi—viii столетий в европе строили только культовые сооружения. так, в эпоху правления династии меровингов во франкском королевстве в париже возвели 29 церквей, в реймсе — 22, в лионе — 18, в бордо — 12. быстро увеличивалось и число монастырей. за время правления карла великого (768—814 гг.) лишь на территории его империи появилось 232 монастыря.

365 років тому, 8 січня 1654 року, гетьман Богдан Хмельницький скликав військову раду у Переяславі. Вона увійшла в історію як Переяславська. Точні результати Переяславської ради були згодом втрачені і переписані істориками, тому рішення, ухвалене радою, трактується по-різному. В радянському трактуванні історії цю подію подавали як «возз'єднання» з Росією та ставила їй пам'ятники.

Навіщо це зробив Хмельницький?

«Ой Богдане, Богданочку. Якби була знала, у колисці б задушила, під серцем приспала», – шельмував Хмельницького Тарас Шевченко у «Розритій могилі». Але що спонукало гетьмана піти на союз з московським царем?

1648 рік, іде Визвольна війни на Запоріжжі, результатом якої стає автономія Гетьманщини. В умовах феодальної Європи проголосити незалежність гетьман Хмельницький не міг. Тож автономія була затиснута між Річчю Посполитою, Османською імперією та Московським царством. Перед тим, як домовлятися з царем, він спробував іншого союзника у боротьбі проти поляків – кримських татар, але ті Військо запорізьке зрадили. Гетьман мав вирішити, с ким будувати союз, щоб вберегти автономію.

Як ішли перемовини з Москвою?

У період із 1648-го до 1652 року Богдан Хмельницький від переговори з Московським царем Олексієм Михайловичем.

Спочатку Хмельницький намагається схилити царя до військового союзу та підтримки козацтва. Хмельницький висловлює своє прихильне ставлення до Московського царства та пропонує об’єднатися до боротьби за трон голови Речі Посполитої.

Далі чотири роки посли Хмельницького ведуть перемовини, і в березні 1652 року посол Іван Іскра пропонує негайно прийняти під царську опіку Військо Запорозьке. Царський уряд погоджується взяти лише військо, без території, передбачаючи згодом надати йому землі в межиріччі Дону та Ведмедиці.

Як готувалися?

Восени 1653-го Земський собор, який відбувається в Москві, приймає рішення про включення Гетьманщини до складу Московського царства. Того ж 1653 року московський уряд оголосив війну Речі Посполитій.

Для ведення переговорного процесу між обома державами у Гетьманщину з Москви вирушило велике посольство, яке очолив боярин Василь Бутурлін.

Як підписували угоду?

Місцем проведення ради обирається Переяслав. Спочатку відбувається старшинська, а після і генеральна військова рада. Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Хмельницький зажадав, щоб посли першими присягли від імені царя, що мало б забезпечити Гетьманщині збереження її прав, а також було б підтвердженням союзу між обома державами. Однак Василь Бутурлін відмовляється присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим.

Жодного договору в цей день підписано не було. Після довгих нарад українська сторона все ж таки присягає на вірність царю. В історичних документах говориться про те, що в цей день присягу склали 284 особи.

Про що була угода, написана пізніше?

Після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом почали писати умови договору. Вирішено віддати Гетьманщину під протекторат Московського царства зі збереженням основних прав і вільностей Війська Запорозького. Проект договору складався із 23 пунктів. Після Переяславської ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках Гетьманщини, щоб прийняти присягу від населення на вірність цареві. Слід тексту угоди втрачено.

До чого це призвело?

Козакам дають царську гарантію про збереження державних прав Гетьманщини, яку згодом неодноразово порушать, і врешті-решт широка автономія українських земель та Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.