Чи варто йти на конфлікт заради відстоювання своїх інтересів ,
власне висловлювання

283

400

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

Ender222

Українська література

4,7(60 оценок)

ответ:

я вважаю що, варто йти на конфлікт заради відстоювання своїх інтересів, тому що якщо ми не будемо вілстобвати свої інтереси ми нічого не зможемо досягнути в житті. тому що потім нам буде не цікаві той чи інший інтерес бо людина зневіриться що вона щось зможе. якщо людина буде захищати свої інтереси то вона покаже іншим що щось може в своєму житті і що не головна думка інших людей. а насамперед треба думати своїм розумом.

Imdav88

Українська література

4,5(78 оценок)

ответ: ні,я вважаю що не треба йти на конфлікти.набагато краще пояснити все словами ,спокійним тоном без бійок та криків

розумна людина завжди рада буде посперечатись з вашою думкою та висловити свою

є такий факт,що конфлікти створюють люди,які отримують мало уваги і саме так вони отримують ту саму увагу яку не змогли витягнути з батьків або друзів

будьте розумнішими і не йдіть на конфлікт

объяснение:

lalalypsik

Українська література

4,7(11 оценок)

Объяснение:

Гуси-лебеді летять” характеристика образів

Повість «Гуси-лебеді летять» – автобіографічний твір. Маленький хлопчик Михайлик живе в селі у великій родині. Бабуся й дідусь, тато й мама, сам Михайлик — натури цільні й поетичні, працьовиті, розумні й талановиті. Ганна Іванівна, мати Михайлика, — найпоетичніший образ повісті. Незважаючи на тяжке життя, вона зберегла поетичну душу, вміння дивуватися звичайним речам: першому пуп’янку, цвіту соняшника, вранішній росі, легенькому туману, плачу дерева навесні. Усього, то знала й відчувала, мама навчала сина. Вияв батьківської любові до Михайлика. На перший погляд, батько здавався суворішим за матір, але саме він продав корову-годувальницю, щоб Михайлик мав змогу вчитися. Узимку Панас Дем’янович носив сина в школу на руках, бо в сім’ї були одні чоботи. Образи дідуся й бабусі — охоронців сімейних Традицій. Дідусь Дсм’лн був майстром на всі руки. Вій був і бондарем, і ковалем, і будівельником, міг вирізати з дерева фігурки не тільки людей, а й апостолів. Дід завжди жалів дружину, з якою прожив довге життя. Подружжя жило так, що їхнім стосункам дивувалося все село. Коли дідусь помер, бабуся тяжко засумувала й, відчувши свою близьку смерть, прибрала хату, зібрала рідню й, попрощавшись з усіма, тихо відійшла у вічність.