Есть ответ 👍

Цитатна характеристика татар.

а.чайковський "за сестрою"

149
172
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


ответ:

«дід андрій вважав своїм обов’язком привчити павлуся до лицарського ремесла. вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. часом оповідав йому про запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «здається, не було нічого такого, чого б павлусь для гані не зробив». • «павлусь підніс вгору свого та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». «павлусь дивився на те все наляканими очима. йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «його огорнув страх. у його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • непорадний: «козакові соромно плакати, ось що. виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «у павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в спасівці». • «злодії, пси, чорти! ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! ось тобі, ось тобі! — тепер павлусь отямився. він перший раз убив людину. йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. його взяв на руки степан і став відтирати». • і він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. як її поганці та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись».


Книжка “боривітри” — заключна частина роману  епопеї, де розповідається про повстанський рух на теренах західної і наддніпрянської україни від 1943 року і до євромайдану.  володимиру шовкошитному як патріотові не байдужі ні доля держави загалом, ні щирі прагнення його соратників і близьких по духу людей разом змінити хід історії. у “боривітрах” дійова особа — тарас федорович — це сам автор, притомний українець із тверезим почуттям гумору. самоіронія у смертельні хвилини майдану виживати. хоча пан володимир зізнався, що майданівці трималися ще й на енергетиці повстанського духу, який докотився з лісів часів упа аж до майдану—2014. а найбільшим щастям нині для автора стала реалізація цієї ідеї — виваженого аналізу повстанського руху на теренах україни. письменник завжди був активним учасником державотворення і соціальних порухів у суспільстві. власне, його критичне світосприйняття дійсності додає впевненості, що українці таки серед основних націй землян  на певному етапі прочитання книги стає зрозумілим, навіщо автор у літературній обробці оприлюднив документи з грифом “секретно”. таким чином володимир шовкошитний робить суспільний виклик, щоб читачі змогли розібратися самі в суті української державності. болючі питання історії україни не письменнику спокою й досі. своїм романомепопеєю він нагадує політикам, що дискусія про історичну правду долі нашої держави не скінчилася. для суспільства протистояння в аспекті національної ідеї ще актуальне. автор роману разом із його героями шукає відповіді на низку болючих питань: “чому ж українська земля споконвіку потерпає від розбрату і чи є ліки від міжетнічного взаємознищення? і що є свобода для українця? і якою має бути правди сила? і що розділяє народ на два ворогуючі табори, і як любов зміцнить патріотичне світосприйняття двох, котрі у вирі руху історії держави стали єдиним цілим задля захисту україни? ”.

Популярно: Українська література