2.объём газа при давление 720кпа и температуре 288к равен 0.60м3. при какой температуре тот же газ займёт объём 1.6м3, если давление станет равным 224кпа? 3.водород в емкостью 100.4дм3 находится под давлением 0.8 мпа. какова температура газа, если его масса 20г? 4.вычислить плотность воздуха, находящегося под давлением 2.5 атмосфер и имеющего температуру 87с. 5. определить массу одной молекулы аммиака nh3 и их количество в емкостью 6л при нормальных условиях.

249

410

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Erkina000

Физика

4,6(68 оценок)

2. p1*v1/t1=p2*v2/t2 t2=p2*v2*t1/p1*v1=224000*1,6*288/720000*0,6 = 239 к (всё в си) 3. p*v/t = m*r/m t = p*v*m/r*m= 0,8*10^6*0,1*0,002/8,31*0,02=960 к 4. 1атм=10^5па, 2,5 атм = 2,5*10^5 па р1=p1*m/r*t1 p2=p2*m/r*t2 p1/p2=p1*m*r*t2/r*t`1*p2*m p2=p1*t1*p2/p1*t2= 1,3*293*2,5*10^5/10^5*360=2645 кг/м^3 5. м=0,017 кг/моль мо=м/n p*v/t=m*r/m m=p*v*m/t*r n=p*v/r*t*na m0=m/n

suzyter839робисан

Физика

4,8(86 оценок)

ЧАСТЬ 2. Гидроэнергетика

Подальші досліди з розподілом електрики по поверхні наелектризованого провідника, проведені Кулоном та іншими дослідниками, дозволили встановити, що рівномірний розподіл електрики має місце тільки на правильній кульовій поверхні. У загальному випадку заряд є нерівномірним і залежить від форми провідника, будучи більшим в місцях більшої кривизни. Відношення кількості електрики на частині поверхні провідника до величини цієї поверхні назвали густиною (товщиною) електричного шару. Експериментально було встановлено, що електрична густина і електрична сила особливо великі в місцях поверхні, які мають найбільшу кривизну, особливо на вістрях.

Величину, що характеризує залежність потенціалу наелектризованого провідника від його розмірів, форми й навколишнього середовища, називають електроємністю провідника й позначають буквою С. Електроємність провідника вимірюється кількістю електрики, яка необхідна для підвищення потенціалу цього провідника на одиницю:

С = q/ϕ.

За одиницю електроємності в системі СІ приймається 1 фарада (1 Ф). Фарадою називається електроємність провідника, якому для підвищення його потенціалу на один вольт потрібно надати один кулон електрики.

Електроємність, що дорівнює 1 Ф, мала б куля радіусом 9·106 км, що в 23 рази більше відстані від Землі до Місяця.

Якщо провідник з'єднати із джерелом електрики певного потенціалу, то провідник одержить електричний заряд, що залежить від ємності провідника. Його ємність, а, отже, і кількість електрики, якою він заряджається, збільшуються, якщо наблизити до нього другий провідник, з'єднаний із землею. Конструкція, що складається із двох провідників, розділених ізолятором, з електричним полем між ними, усі силові лінії якого починаються на одному провіднику, а закінчуються на іншому, була названа електричним конденсато ром. При цьому обидва провідника називаються обкладками, а ізолююча прокладка – діелектриком. Процес нагромадження зарядів на обкладках конденсатора називається його зарядкою. При зарядці на обох обкладках накопичуються рівні за величиною й протилежні за знаком заряди. Оскільки електричне поле зарядженого конденсатора зосереджене в просторі між його обкладками, то електроємність конденсатора не залежить від навколишніх тел.

Електроємність конденсатора вимірюється відношенням кількості електрики на одній з обкладок до різниці потенціалів між обкладками:

С = q/U.

1 Ф – електроємність такого конденсатора, який може бути заряджений кількістю електрики, рівною 1 Кл, до різниці потенціалів між обкладками, що дорівнює 1 В.

Наприклад, електрична ємність плоского конденсатора в системі СІ визначається за співвідношенням:

С = εε0S/d,

де ε – діелектрична проникність матеріалу, що знаходиться між обкладками конденсатора; ε0 – діелектрична проникність вакууму; S – величина площі поверхні пластини (меншої, якщо вони не рівні); d – відстань між пластинами.

Якщо обкладки зарядженого конденсатора з'єднати провідником, то заряди переходитимуть з однієї обкладки на іншу і нейтралізують один одного. Цей процес називається розрядкою конденсатора. Кожен конденсатор розрахований на певну напругу. Якщо напруга між обкладками стане дуже великою, то розрядка може відбутися і безпосередньо через діелектрик (без сполучного провідника), тобто настає пробій діелектрика. Пробитий конденсатор до подальшого вживання не придатний.

Для отримання електроємності потрібної величини конденсатори сполучають в батарею. На практиці зустрічається як паралельне, так і послідовне з'єднання конденсаторів.