Ответы на вопрос:
Зплином часу створення профілю злочинця розглядалося в контексті складання пошукового психологічного портрета (профілю) невідомої особи за слі на місці злочину.
на сучасному етапі розвитку кримінології терміном «профайлинг» позначається два різнопланових контексту діяльності правоохоронних органів. перший контекст - створення психологічного профілю невстановленої особи, яка вчинила насильницький злочин, на основі якого ця особа підлягає встановлення та притягнення до відповідальності за
дії
в даний час вітчизняний досвід в цьому напрямку описує різні моделі психологічного портретування (профілювання) невстановленої особи (злочинця) для встановлення пошукових ознак його причетності до скоєння злочину [2].
до теперішнього часу в сучасній вітчизняній науці накопичений великий обсяг матеріалу, пов'язаного з теоретичними і прикладними аспектами вивчення феномена брехні і приховуваних інформації в рамках психологічного забезпечення службової діяльності. для вирішення цього завдання перспективним є вивчення елементів суб'єктивної психологічної сторони кримінального діяння - деяких аспектів в поведінці злочинця, що відображають його особистісні характеристики, об'єднані в його профіль. концептуально метод спирається на положення про те, що все криміналістичні характеристики злочину є непрямим або прямим відображеням. визначення даного методу було дано р.ресслером, як «процес ідентифікації всіх психологічних характеристик індивідуума, що становить загальний опис особистості, заснований на аналізі скоєних ним злочинів» [4]. при створенні даної моделі ретельному аналізу піддавалися криміналістичні характеристики різних видів злочинів, з одночасним дослідженням особистісних і поведінкових особливостей знаходяться в ув'язненні злочинців.в ході практичного застосування даної методики відбувалася поведінкова реконструкція події злочину. дана процедура послідовно включала в себе [5]:
- збір даних, які є значущими з точки зору психологічної інтерпретації;
- виявлення логіки і мотиваційної сторони виконання дій в загальній картині злочину;
- визначення послідовності виконання тих чи інших дій злочинцем;
- встановлення характеристик і пошукових ознак винного;
- розробку рекомендацій щодо стратегії проведення подальшого розслідування.
до методологічних основ профайлінга можна віднести дослідження п. екмана, в. фрізена, к. шерера, м. цукерман, б. депауло, в. а. лабунської, о. фрай і ін. узагальнюючи основні методологічні положення, можна констатувати, що вивчення і систематизація ознак у зовнішності, поведінці, сліди злочинця, залишених на місці скоєння злочину, дає можливість створити його психологічний профіль, на підставі якого він класифікується як небезпечний. далі, всі заходи, що проводяться в рамках даної технології покликані підтвердити або спростувати дане твердження. відповідно, під профайлінга розуміється виявлення потенційно небезпечних осіб, що відносяться до категорії невстановлених або встановлених раніше
важливим аспектом профілювання є акцентування уваги на «докази злочинної поведінки», до яких, відноситься:
1) загальна неадекватність психологічного стану;
2) неприродність і награність в поведінці при контактах зі співробітниками правоохоронних органів;
3) відчуженість від того, що відбувається навколо (симптом суїцидальної людини, що властиво ряду сексуальних злочинців і терористів).
на сучасному етапі розвитку кримінології терміном «профайлинг» позначається два різнопланових контексту діяльності правоохоронних органів. перший контекст - створення психологічного профілю невстановленої особи, яка вчинила насильницький злочин, на основі якого ця особа підлягає встановлення та притягнення до відповідальності за
дії
в даний час вітчизняний досвід в цьому напрямку описує різні моделі психологічного портретування (профілювання) невстановленої особи (злочинця) для встановлення пошукових ознак його причетності до скоєння злочину [2].
до теперішнього часу в сучасній вітчизняній науці накопичений великий обсяг матеріалу, пов'язаного з теоретичними і прикладними аспектами вивчення феномена брехні і приховуваних інформації в рамках психологічного забезпечення службової діяльності. для вирішення цього завдання перспективним є вивчення елементів суб'єктивної психологічної сторони кримінального діяння - деяких аспектів в поведінці злочинця, що відображають його особистісні характеристики, об'єднані в його профіль. концептуально метод спирається на положення про те, що все криміналістичні характеристики злочину є непрямим або прямим відображеням. визначення даного методу було дано р.ресслером, як «процес ідентифікації всіх психологічних характеристик індивідуума, що становить загальний опис особистості, заснований на аналізі скоєних ним злочинів» [4]. при створенні даної моделі ретельному аналізу піддавалися криміналістичні характеристики різних видів злочинів, з одночасним дослідженням особистісних і поведінкових особливостей знаходяться в ув'язненні злочинців.в ході практичного застосування даної методики відбувалася поведінкова реконструкція події злочину. дана процедура послідовно включала в себе [5]:
- збір даних, які є значущими з точки зору психологічної інтерпретації;
- виявлення логіки і мотиваційної сторони виконання дій в загальній картині злочину;
- визначення послідовності виконання тих чи інших дій злочинцем;
- встановлення характеристик і пошукових ознак винного;
- розробку рекомендацій щодо стратегії проведення подальшого розслідування.
до методологічних основ профайлінга можна віднести дослідження п. екмана, в. фрізена, к. шерера, м. цукерман, б. депауло, в. а. лабунської, о. фрай і ін. узагальнюючи основні методологічні положення, можна констатувати, що вивчення і систематизація ознак у зовнішності, поведінці, сліди злочинця, залишених на місці скоєння злочину, дає можливість створити його психологічний профіль, на підставі якого він класифікується як небезпечний. далі, всі заходи, що проводяться в рамках даної технології покликані підтвердити або спростувати дане твердження. відповідно, під профайлінга розуміється виявлення потенційно небезпечних осіб, що відносяться до категорії невстановлених або встановлених раніше
важливим аспектом профілювання є акцентування уваги на «докази злочинної поведінки», до яких, відноситься:
1) загальна неадекватність психологічного стану;
2) неприродність і награність в поведінці при контактах зі співробітниками правоохоронних органів;
3) відчуженість від того, що відбувається навколо (симптом суїцидальної людини, що властиво ряду сексуальних злочинців і терористів).
Популярно: Другие предметы
-
сымбат6414.04.2021 18:35
-
ladyhyuna20.04.2020 14:09
-
Вика31038721.02.2021 17:33
-
nazmiburkanova711.02.2023 20:03
-
andreyfirst200104.07.2020 05:56
-
StarAl7314.05.2022 22:31
-
delsinroujob11.01.2022 21:22
-
goshaaaAa12.09.2022 18:42
-
zubayr303.05.2023 21:25
-
LeeAddon12.03.2022 01:26