Порівняйте внутрішню й зовнівню політику володимира великого та ярослава мудрого.

130

488

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

11912

История

4,5(84 оценок)

ответ:

порівняння внутрішньої політики володимира великого і ярослава мудрого володимир великий (980—1015) об’єднав усі східнослов’янські землі навколо києва. завдяки реформам князя володимира київська русь досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку й культурного піднесення, стала сильною європейською державою. часи князювання ярослава мудрого позначились посиленням держави, зміцненням кордонів київської русі, інтенсвним будівництвом міст, піднесенням господарства, торгівлі. ці успіхи ознамен ували підвищення міжнародного авторитету давньоруської держави. у роки його правління київська русь досягла найвищого розвитку. володимир великий: внутрішня політика у 980 р. київським князем став володимир. йому необхідно було встановити та посилити владу над 20 різними племенами (слов’янськими і неслов’янськими), що жили на території київської русі. володимир придушив повстання в’ятичів, радимичів, наклав на них данину. потім володимир приєднав до київської русі міста червенської русі — червень, белз, перемишль, а також землі ятвягів (що жили між німаном і західним бугом).

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Ovhinoco

История

4,4(36 оценок)

I) Судебник 1497 г. сделал шаг по пути установления крепостного права. В 1580-х гг. в результате опричнины и неудачной Ливонской войны экономика страны оказалась в критическом положении. Массовое бегство крестьян на окраинные свободные земли вызывало большое беспокойство феодалов, терявших своих работников.

II) В 1582–1586 гг. впервые были установлены «заповедные лета», во время которых запрещался переход крестьян на Юрьев день, причем этот запрет относился ко всем категориям крестьян, как частновладельческим, так и государственным, а также и к посадскому населению городов.

III) В 1581 – 1592 гг. проводилась перепись земель и населения. Были составлены «писцовые книги» – юридические документы, в которых была указана принадлежность крестьян какому-либо владельцу на период переписи.

IV) В 1590–1595 гг. фактически произошла полная отмена Юрьева дня по всей стране. В это же время были установлены так называемые урочные лета, в течение которых объявлялся сыск беглых крестьян.

V) В январе 1649 г. на Земском соборе было принято Соборное уложение, по которому устанавливался бе сыск беглых крестьян и посадских людей, прикрепленных к феодалам. Крестьяне со своей семьей, имуществом и прочим объявлялись собственностью феодала.

К середине XVI в. правительство пошло навстречу феодалам и осуществило окончательное законодательное оформление крепостного права.

Объяснение: