Твір віддай людині крихітку себе , за це душа наповнюється світлом
обсяг сторінка
іть будь ласка
257
427
Ответы на вопрос:
Ямешкаю у великому місті. у цьому місті багато будинків і мало дерев. а на моєму подвір'ї росла красива тополя. я її дуже любив. навесні на ній з'являлись ніжно-зелені клейкі листочки. улітку вона шелестіла своїм листячком під моїм вікном. уранці мені було радісно чути той шелест: наче давній знайомий вітав мене. увечері мені засинати під її шелест: наче хтось розповідав мені улюблену казку. звичайно, тополя шелестіла лише тоді, коли дув вітерець і на ній було листя. а взимку? а взимку вона мала чудовий вигляд, вдягнена у шубу з білого снігу. восени і ранньої весни мені було шкода її — стоїть зовсім гола! тільки горобчик чи ворона сядуть на неї ненадовго. нудьгують. нудьгує й тополя. нудьгую і я. але нашому сусіду-пенсіонеру тополя не . навесні через той пух, що на тополі, у нього починалась алергія, тобто він чхав і кашляв. і от цей дід петро спиляв тополю. він спиляв її з почуттям повного права на це. і ніхто не сказав йому на те жодного слова. і я також не сказав. зараз мені соромно за це. дерева ж дарують нам красу. дерева дарують нам кисень, без якого не змогло б існувати життя на нашій планеті. чи не здається вам, що люди повинні саджати дерева, а не знищувати їх.
Популярно: Українська мова
-
kristiplay04.03.2020 10:00
-
Nagornjk15.10.2020 13:03
-
malka7510.05.2022 16:31
-
ЛунаВаленте16.07.2021 13:14
-
kama1ezeGggggg04.02.2020 15:58
-
petechkaPetrovPetor19.03.2020 22:20
-
ffplfref11.09.2021 02:47
-
zarasabaka30.09.2020 13:20
-
AnastasiaLan244205.07.2022 20:21
-
Морена119.12.2022 13:59