Напишите паспорт(тема, идея, жанр и художественные средства(эпитеты и метафоры))
Ответы на вопрос:
роздуми шевченка про власну долю та долю україни
в поезії "мені однаково, чи "
чим уважніше вчитуєшся у шевченкову поезію "мені однаково, чи ", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. участь у кирило-мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в україні. поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "мені однаково, чи " у ньому ми бачимо, як невідступно мучила шевченка думка про загрозу відродженню україни, якщо російські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:
україну злії люде
присплять, лукаві, ї в огні
її, окраденую,
ось що для шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! він без болю зізнається:
чи хто згадає, чи забуде
мене в снігу на чужині —
однаковісінько мені.
але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної україни: "мені однаково, чи буду // я жить в україні, чи ні". для поета рідна земля була святою, він так щиро її любив! але його життєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі — "на нашій — не своїй землі". та перед цими рядками є й інші: "на нашій славній україні". з одного боку, україна славна і наша, а з іншого — все-таки, "не своя", бо невільна, сама собі не належить. , саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від її праці може не залишитися й "малого сліду".
умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що "малого сліду не покину" на україні і що його "не пом'яне батько з сином". навіщо ця "маска" ліричного героя, який робить заяви, що можуть викликати у читача підозру щодо його щирості?
на це питання я знайшов відповідь тільки тоді, коли зрозумів, що ці запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, — все це для того, щоб наголосити: шевченкові, звісно, не однаково. вісімнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків:
та не однаково мені,
як україну злії люде
присплять, лукаві, і в огні
її, окраденую
ох, не однаково мені.
у цих рядках кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і яка стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогоднішнього дня: окраденість розбудженої в огні революційних перетворень україни, окраденість у час її оновлення та відродження. тому я з повним правом вважаю поезію "мені однаково, чи " зверненням-попередженням сучасному поколінню українців.
Популярно: Українська література
-
Gjjsg24.01.2021 22:55
-
Lilu70025.05.2021 10:12
-
Empresssss11.05.2022 16:15
-
Мариелла1708.08.2021 09:08
-
зарина6748901.08.2021 21:51
-
horsa05.06.2022 19:39
-
Диана240410.07.2021 11:48
-
Нуртилек266446714.07.2020 11:18
-
Retyyyghiop06.03.2022 00:49
-
pinksuuun15.04.2020 05:43