"образи руських князів у "слові про похід ігорів" " святослав всеволод ігор

222

236

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

nastyamaksimis

Українська література

4,7(63 оценок)

Ігор святославович - руський князь, який був дуже хоробрим та вправним воїном, що вважав за краще загинути від ворожого меча, ніж потрапити в полон до ворогів. ігор повів своє військо воювати проти половців, відвоюваи дон. після жорстокої, кровопролитної боротьби, через свою самовпевненітсть ігор потрапив у полон до ворогів.

sab435

Українська література

4,7(51 оценок)

Відповідь:

Пояснення:

Леся Українка також не могла оминути у своїй творчості теми кохання. І один з найкращих творів, присвячений цій тематиці, – драма-феєрія «Лісова пісня». У цьому творі кохання розгорілося між представниками двох різних світів – Мавкою, донькою природи, і Лукашем, звичайним сільським хлопцем. Це почуття виникло у них раптово і розгорілося як полум`я. Мавка, прокинувшись від зимового сну, почула, як Лукаш грає на сопілці. Ця музика вразила її, пробудила душу… Вона сама знайшла Лукаша… Їхні почуття були щирі і безпосередні, як сама природа. Вони кохали одне одного такими, якими вони були. Але Лукаш – усього лише людина. Він забрав Мавку з лісу до свого будинку, його мати перевдягла її у якесь дрантя і заставила робити те, що вона не могла – жати, тобто нищити природу, частиною якої була, власне, і сама дівчина. Як і в нашому житті, любов знищила сіра буденність. Мавка перестала бути вільною, бути собою. Вона не була вправною господинею, не була щасливою на людському обійсті. Можливо, саме це і пригасило почуття Лукаша. Він прийняв іншу жінку, Мавка ж не змогла забути коханого…

Чи кохав Лукаш Мавку? На мою думку, він був закоханий у мрію. Не в справжню живу дівчину – в ідеал, який він сам створив собі. Доти, доки вони з Мавкою бачилися у лісі біля озера, доки Мавка жила своїм життям, вона і була йому цікава. Як тільки вона змінилася (а зробила ж це дівчина заради нього) – його почуття охололи. Лукаш не витримав випробування звичайними буднями – дивно, але і зараз найчастіше кохання гине саме через це.

А що ж дало кохання Мавці? Страждання, горе, розпач?.. Невже це варте такого чистого і щирого почуття? Але дівчина не вважала себе нещасною. Коли вона повертається до Лукаша вербою, то говорить:

Ти душу дав мені, як гострий ніж

Дає вербовій тихій гілці голос…

Тож дійсно, кохання і біль нерозривні. Якщо ти кохаєш – ти живеш. Кохання окриляє душу. Мавка любила Лукаша по-справжньому. Вона ладна була заради нього мінятися, змінювати своє життя, ладна була вмерти для того, щоб міг жити він. Таке кохання важко назвати щастям, адже воно дійсно нерозривно пов`язане з болем та стражданнями. Але саме через кохання Мавка стала вічною – вона продовжилася у пісні, у грі сопілки… І буде продовжуватися завжди, допоки існуватиме на світі це світле і гірке почуття – кохання!