Есть ответ 👍

7клас твір-роздум"сенс людського буття, патріотизмь почуття власної гідності й само достатньості (за творами василя симоненка ,на основі "ти знаєш що ти людина")

248
305
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


вірш «ти знаєш, що ти — людина…» входить до збірки «земне тяжіння». у ньому в. симоненко очищує від бруду, підносить з болота розтоптану в роки сталінського свавілля люд­ську гідність. наче нічого нового, невідомого читачеві не говорить поет. але він здатний перевер­нути душу, примушує замислитися над таким простим і водночас складним запитанням:

ти знаєш, що ти — людина?

ти знаєш про це чи ні?

поезія має глибокий філософський підтекст. людина повинна знати, що вона не бездушний гвинтик. саме людина створює цей світ, і вона має про це пам’ятати, шанувати свою гідність. вона повинна усвідомлювати, що має право на свободу, на визнання своєї людської гідності, на можли­вість жить так, як вона хоче, і, звичайно, право на щастя. людина — це цілий світ. вона особлива, неповторна особистість:

усмішка твоя — єдина,

мука твоя — єдина, очі твої — одні.

вірш спонукає замислитись кожного: чи так я живу? чи гідний я високого імені людини? що слід зробити, аби залишити по собі добру пам’ять, бо ж

завтра на цій землі

інші ходитимуть люди,

інші кохатимуть люди…

а сьогодні все — озера, гаї, степи — для тебе. отож проживи життя гідно, достойно людини, передай нащадкам те, що отримав у спадок від пращурів. на такі роздуми наводить вірш. людина повинна відчути власну значущість, власну гідність на цьому світі.


Живучи в америці, видатний український письменник завжди душею був в україні, разом з рідним народом мріяв про її світле майбутнє. він завжди був у курсі подій, що відбувалися в україні, слідкував за творчістю українських письменників. у його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких — «сучасникам». максимові рильському присвячує поет свій вірш, глибоко шануючи його за багату внутрішню культуру творчості, що несла в собі високохудожні образи й картини, за любов рильського до українського слова, форма якого під його пером гармонійно зливалася зі змістом. на початку xx століття максим тадейович належав до «грона» неокласиків, що в той бурхливий час зберігали шанування літературних традицій, а не вдавалися, як більшість тогочасних поетів, до футуризму та інших формалістичних течій. глибокою повагою до рильського, поета і вченого, пронизані рядки поезії маланюка, для якого він «далекий брат», «краси веселий кондот’єр», «еллін, схимник і гоген», «алхімік мудрих слів». маланюк розумів, у якому важкому становищі доводиться жити й творити українським радянським письменникам, адже «навколо — хащі й печеніги». лагідно і сердечно звертається маланюк до поета, низько схиляє перед ним свою горду голову. ще один вірш посвяти «сучасникам» присвячено павлу тичині, але слід сказати, що в ньому автор звертається і до інших своїх сучасників, що оспівували радянську «справжність». у 1917 році павло тичина став провісником «нового часу», весни, що мала прийти в україну. він закликав віддати революції свої палкі душї, адже сприймав її, як початок нового щасливого життя. своєю поезією, сильною і щирою, він збудив національний дух українців, у і917—1919 роках україна пережила воскресіння національної ідеї, зліт літератури. у тичині вбачали нового месію після великого кобзаря в українській літературі, він став кумиром тогочасного юнацтва, зокрема маланюка. поезія тичини була новим явищем в українській літературі, вона «на межі двох епох» звучала «сонячно-ярим оркестром», вона закликала боротися за незалежність і збудила мільйони. про це нагадує євген маланюк кумирові своєї юності, що у добу тоталітаризму «віддав хвалу тиранам» і почав оспівувати радянську владу. гіркий сарказм звучить у тих рядках, де йдеться про різницю ранньої поезії тичини і поезії часу написання цієї посвяти: раптом… брязнуло враз! …від кларнета твого — пофарбована дудка зосталась. …в окривавлений жовтень — ясна обернулась весна… євген маланюк не простив тичині зради ідеї, до якої той закликав, і сміливо сказав правду про тих своїх сучасників, що зламалися під тиском радянської влади.

Популярно: Українська література