Регистрация
софа11111111112
Есть ответ 👍

Характеристику степана борулі с твору "мартин боруля"

237
392
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Сmetana34
Сmetana34
4,8(75 оценок)
Прислів"я "не надувайся, жабо, бо до вола ще далеко" стосується головного героя твору івана карпенка-карого мартина борулі. мартин боруля дуже хотів стати дворянином, витрачав багато грошей на документи, що засвідчують дворянство, платив гроші за те, щоб його син степан працював у канцелярії, хотів видати свою доньку заміж за реєстратора націєвського, хоча вона його не кохала, примушував своїх дітей називати себе "папінька", не дозволяв своїй жінці та доньці працювати, як селяни. та хоч він і рвався у дворяни, але насправді в душі був звичайним селянином. наприклад, коли мартин боруля сварився, то з нього злітала вся та улесливість і він лаявся, як звичайний селянин. він довіряся усім тим розумним словам, що говорив йому повірений трандалєв, поважав тих, хто мав якийсь канцелярський чин, але чатсо навіть не знав значення цих слів. так він посилав свою дружину, щоб та розпитала, як робиться кава і коли її . намагаючись жити, як дворянин, мартин боруля довго лежав у ліжку, хоча уже прокинувся, аж поки у нього боки боліли лежати. отже ми бачимо, що як мартин боруля не старавсяю як не намагався він стати дворянином, все одно залишався звичайним селянином. це підкреслює чудове украйнське прислів"я: "не надувайся, жабо, бо до вола ще далеко".
ученикB
ученикB
4,5(51 оценок)
Ой високо сонечко зиходить, а низенько заходить, ой наш пан, і наш пан отаман та й по риночку ходить, своїм хлопцям, а бравим молодцям словесно і каже: «гей, ой ви, хлопці, ви, добрі молодці, та вставайте, вози мажте! » гей, хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, гей, нові ярма понаривали, сірих воливпозапрягали. вози риплять, а ярма бряцають, сірі воли ремиґають, за ними йдуть молоді чумаки, кнутиками махають ой як узяли наші чумаченьки з-під буерака виходити, ой як і взяли ворожі здобишнички частому до нас доездить; ой виїхало ворожих здобишничкив сорок коней ще й чотири, ой як стали вони свідомо возів, — і а всі вози запинили: «ой ви, чумаки, всі ви яретичи, багацько грошей є у вас? » «гей, чи є у нас гроші, здобишнички, сорок тисяч ще й чотири! » «ой ви, чумаки, всі ви яретичи, який у вас і отаман? » ой як зійшлося наше суспільство і докупи головами, як пощитали, зараз і сказали: «гавриленко — наш отаман! » ой як вискочив ворожий здобишничок та й на коня вороного, ой як ударив срібним списом у груди — аж йому спис зогнувся: ой гавриленко варто, не заступився — обернувся, посмі «ой що ж ми будемо, наше суспільство, що ж тепер будемо робити, ой що багато ворожих здобишничкив з цього світу і губити? ! ой піднімайте, хлопці, вийя вгору, таганами пидоприте, ой беріть з возів, беріть шнуровання ще й ватажку почепите! » гей, ось же тобі, превражеский ватажку, та й на світі не жити: ой оце ж тобі, превражеский ватажку, нас десяти не побити!

Популярно: Українська література