Регистрация
Sniper2016
Есть ответ 👍

Твір роздум "чи досить однієї людини, щоб урятовати цілу націю"

245
494
Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

RRE1
RRE1
4,6(83 оценок)
Проблема землі — проблема буття (за повістю ольги кобилянської «земля») головним героєм повісті ольги кобилянської є земля. і це можна зрозуміти вже з назви твору. земля володіє людиною від її народження аж до смерті. вона є найзаповітнішою мрією кожного селянина, вона жорстока і примхлива, вона прекрасна і бажана, вона годує людину і через неї людина може втратити життя. земля була найдорожчим скарбом для селян. «вона підпливла нашою кров'ю і нашим потом. кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угина-лись тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її». ольга кобилянська наділяє землю рисами живої істоти, майстерно зображує її в різні пори року, у різному вигляді: «гарна була земля. у своїх барвах жива й свіжа, шкода лиш, що не говорила». у повісті весь час відчувається присутність землі. вона спостерігає, вона обдаровує, вона вимагає жертв. і покоління селян приносять їй у жертву все: сили, думки, життя і тіло. люди обожнюють її, підко-ряються її безмежній владі, бо люблять і цінують землю понад усе на світі: «ми люди, що знаємо лиш землю! вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона » ця велика любов до землі облагороджує душу селянина, дає йому гордість за свою працю. але селяни не завжди розуміють, що земля стає тією призмою, через яку вони дивляться на світ. чесна і працьовита людина без землі була ні-чим. михайло довго не міг сказати батькам про своє кохання до анни, бо ця вродлива, чесна та працьовита дівчина була лише бідною най-мичкою, яка і грудочки своєї землі не мала. а неприємний тодорика жемчук, якого недолюблювали на селі, вважався гарною парою, бо був єдиним сином і спадкоємцем заможного ґазди. коли докія чоп'як видавала за нього свою дочку, то серце її краялося від болю, але одна думка заспокоювала її: «до того в нього » отже, як бачимо, особисте щастя селян також залежало від землі. через землю сталася і трагедія в родині федорчуків. батько попере-див саву, що залишить його без землі, якщо той не кине своєї коханої рахіри. сава ж хоче отримати і землю, і рахіру. і тому він приймає страшне рішення — вбити брата, щоб залишитися єдиним сином і ус-падкувати все. ховаючи сина, івоніка звертається до землі: «бери його, бери і спряч. праця і кров моя пішли в тебе, а тепер бери ж і його! йому легка, царице ти наша, пером йому будь! » анна, що втра-тила свого коханого, а пізніше — його дітей, мріє відірвати свого сина від землі. «з нього будуть люди, як покине землю», — вважає анна, бо «вона не кождого щастям наділяє». ольга кобилянська не єдина в українській літературі зверталася до теми влади землі над людиною. можна згадати твір м. коцюбинського «fata morgana», л. мартовича «за межу», в. стефаника «межа» та ба-гато інших. але письменниця наповнила свою розповідь таким болем, що читаючи повість, спостерігаючи за трагічним життям героїв, не можна втримати сліз.

Популярно: Українська література