Нужно только поставить привульную букву 1)похідну основу мають обидва слова в рядкуа) осінь, осіннійб) перебігти, бігтив)медок, медичнийг)яблуко, яблучний2) за сполучного голосного утворено обидва слова в рядкуа) протизаконний, лісостепб) правобережний, спортзалв) сміттєзбірник, землетрусг)
віце-прем'єр, середньовіччя3)суфіксальним способом утворено всі слова в рядкуа) стільчик, зелень, комп'ютернийб) холодно, читання, дослідникв) холодненький, переказати, братерствог) телефонний, електрочайник, димокд) по-братьський, атомний, лісівник4) префіксальним способом утворено обидва слова
рядкуа) пропуск, пречудовийб) виписати, прискоренняв) позеленішати, надвірнийг) неробство, заходитид) переказати, незаконний5)правильно утворено всі присвійні прикметники в рядкуа) миколів, качиний, маріїнб) батьків, оксанів, назарівв) андріїв, мишачий, наталчинг) сестрин, сергіїн, ларисинд)
тарасів, софіїв, максимин6)приклад стилістичного використання засобів словотвору наведено в рядкуа) осінній сум заглянув у вікно, розворушив у серці ватру спогадів.б) ще і досі сивенькі міфи на пожовклих вітрилах пливутьв) дитинство важко уявити без гарної книжки й цікавої розповіді рідною мовоюг)
по всій тарасівна горять сади отим квітневим, запашним вогнем.д) солдат пішов, аби не повернутись - ні через рік, не через вік до щастя.

299

315

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

jskzva1

Українська мова

4,6(14 оценок)

наше життя минає непомітно. сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо. я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. тому яскраве запам'ятовується найкраще. це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом. час від часу я пригадує все, що зі мною були. це доволі цікавий процес. перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за планшета. отже, творцями митей є ми самі. якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. наостанок скажу словами ліни костенко: "і час летить, не стишує галопу а ми живі, нам треба поспішати".