Запишіть речення , розставляючи пропущені розділові знаки. люблю слухати як гудуть бджоли і стежити за їхнім дивним улагодженим життям адже немає комахи шляхетнішої за цю шелестить біля мого куреня торочкаста трава під цей тихий лагідний ід перо моє пише легко і вільно а в самому курені пахне медом
і сухим зіллям чебрецем , материнкою та рум’янком. коли ж приходив онисько чоловіки співали вдвох виводячи чогось старовинного що неодмінно будить у похилих селян рясні спогади про роменські рушники в кутку на образах завзяту різдвяну бійку посеред річки дівочі сорочки тісненько вишиті на рукавах
чорним або калиновим хрестиком та гнучкі вербові кладки через рови з весняною водою , що й досі ділять старе українське село на кутки й прикутки. *

269

379

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

lanceva3

Українська мова

4,5(61 оценок)

Продовження: енергійно я йду у автобус. я дуже хотів заняти переше місце, адже я хотів побачити усе зі всіх ракурсів. уже проходжу, нібито нічого не заважає заняти місце біля водія припхався старий дід. це у мене викликало обурення. зі злим обличчям я пішов сідати на останнє місце в автобусі. у у мене в голові такі думки, обуренність і смуток: -як так можна, я хотіла заняти. хіба цей пень старий не побачив, що я рвався на своє місце, а він штовхнув і не вибачився,- і тут у мене засяяли очі від сліз. але я стримався, бо людей тут багато, бо подумають що якийсь не адекватний. уже пройшло 6 хвилин чи то 10, і на задні двері йде той старий дідусь і каже: -привіт, хлопчику. я побачив, що ти хотів сісти на переднє місце, прсто я трохи глухий та сліпий, а спереду я побачу зупинку і почую відповідь водія,-промовив дідусь. -так ви насправді не хотіли мене скинути з міівши я запитав у нього. -шо, дідусь хриплим голосом. -я запитав, чи ви справді не хотіли мене скинути з мого мі підійшовши, я запитав у дядечка. -ні, вибач я не хотів, я також люблю сидіти на цьому місці.і вибач за мою глухомань,-посміхнувшись відповів дідусь. -, значить ми подібні. -та, хлопчику. доречі,як тебе звати і де ти живеш? -мене звати ігор, для друзів і для вас я ігорка. живу на вулиці науковій 5. -, так ми сусіди, я живу там же. дивно що ми не побачились? -я переїхав декілька місяців тому. -ой пора кінчати розмову, моя зупинка.зупині дідок. я вийшов із автобуса і радісно пішов додому робити доклад на тему "толерантність". і на наступний день я отримав 12 і знову ми зустрілися з дідусем. "ось так, люди,навіть якщо вам хтось дуже не сподобався,не спішіть робити доведення що людина погана, адже за угрюмою маскою ховається добре і чуйне обличчя"-такі були останні рядки у моєму докладі