І. виберіть один правильний варіант відповіді: 1. роки життя івана франка: а) 1845 — 1900; в) 1855 — 1913; б) 1856 — 1916; г) 1845 — 1916. 2. іванові франку належать поетичні збірки: а) «пролісок», «з вершин і низин», «досвітки», «хуторна по езія», «порвані струни»; б) «зів’яле листя», «під сільською стріхою», «хвилини», «давнє і нове», «хуторна поезія»; в) «з вершин і низин», «зів’яле листя», «мій ізмарагд», «із днів журби», «semper tiro»; г) «кобза», «зів’яле листя», «досвітки», «струни», «каїн». 3.головна тема збірки «з вершин і низин»: а) оспівування чудової природи; б) відтворення конфлікту героя з юрбою; в) журба за втраченими днями, безнадія в житті; г) боротьба народу за волю і незалежну україну. 4.до збірки «зів’яле листя» входить лірика: а) громадянська; в) пейзажна; б) сатирична; г) інтимна. іі. виберіть два чи більше правильних варіантів відповідей: 1.проблематику поеми «мойсей» : а) смерть мойсея як пророка; б) визволення народу з неволі; в) взаємини вождя і народу; г) бездуховність юрби, байдужої до свого майбутнього; ґ) здобуття україною незалежності; д) одвічні питання життя і смерті. 2.ідеєю поеми «мойсей» івана франка є: а) заклик до визволення українського народу з під колоніального гніту; б) воскресіння народу як державотворчої нації; в) духовне оздоровлення особи як творця історії; г) позбавлення комплексу психічного і морального рабства; ґ) прагнення давніх євреїв знайти обітовану землю. 3. за жанром «мойсей» — поема: а) соціально побутова; г) сатирично політична; б) біблійна; ґ) історична; в) ліро епічна; д) філософська. 154 4. сюжет поеми «мойсей» є: а) хронологічним; б) відцентровим; в) дволінійним; г) концентричним; ґ) екстенсивним; д) панорамним. 5. до бориславського циклу належать твори: а) новела «на роботі»; г) повість «захар беркут»; б) поема «смерть каїна»; ґ) оповідання «ріпник»; в) повість «boa constrictor»; д) роман «борислав сміється». 6.жанровими ознаками роману «борислав сміється» є: а) зображення боротьби між працею і капіталом; б) панорамність; в) розвиток трьох сюжетних ліній; г) урбаністичний колорит; ґ) внутрішнє мовлення персонажів як засіб психоаналізу; д) натуралістична запрограмованість. 7.у романі «перехресні стежки» порушено проблеми: а) взаємин інтелігенції і народу; б) обов’язку і відповідальності особи перед суспільством; в) життєвого вибору; г) історичної перспективи українців; ґ) морального становлення інтелігента як провідника нації; д) духовного, економічного і державного відродження. 8.жанровими ознаками «перехресних стежок» є: а) панорамне змалювання дійсності; б) філософізм і психологізм; в) центрогеройна побудова; г) поєднання романічної та громадянської сюжетних ліній; ґ) патріотичний пафос; д) пригодницький сюжет. 9.характер конфлікту в «украденому щасті» є: а) соціальним; г) внутрішнім; б) побутовим; ґ) національним; в) морально етичним; д) любовним. 10. новаторство образу анни окреслюють прикмети: а) засліпленість героїні коханням; б) відтворення психологічних передчуттів; в) духовний бунт проти антигуманного світу; г) внутрішня боротьба між обов’язком і почуттями; ґ) невідворотність фатальної долі жінки; д) вольова натура жінки, спроможної боротися за щастя. ііі. письмово доведіть або спростуйте одну з тез: а) «правдива поезія мусить бути завжди моральною» (іван фран+ ко); б) іван франко у «мойсеї» «возноситься понад минулі й прийдешні віки україни» (дмитро павличко); в) збірка «зів’яле листя» завжди знаходитиме відгук у серцях читачів

215

332

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

р0000

Українська література

4,5(19 оценок)

1. б) 1856-1916

2. в) "з вершин і низин" и т.д.

3. а) оспівування чудової природи

4. в) пейзажна

Katellil3

Українська література

4,4(59 оценок)

Частина перша. через місточок. колись я чув казку про чарівний місточок. провисав він над безоднею, і по один бік жила людина, а по другий було все, що потрібно їй для життя. щодня переходила ту прірву людина. і жити б їй вічно, коли б місточок не вужчав з кожним днем. стурбована, щоразу набирала людина все більше припасів. але чим важчою ставала її ноша, тим вужчим — місточок. я теж стою над таким урвищем, і по той бік — прожиті мною роки. і доки не щез місточок моєї пам'яті, буду ходити по ньому, хоча б він став такий вузенький, як лезо ножа. біля вікна мама іде на роботу, а ми залишаємось удвох: я і мій брат сергій. мені — п'ять років, братові — два. велика кімната з глиняною долівкою і широкою дубовою лавою під стіною, старенький стіл, етажерка з книжками та зошитами, широке дерев'яне ліжко, де ми спимо втрьох, — оце й усі наші достатки. та ще біля дверей стоїть висока бодня з борошном. дуже цікаво видиратися на неї і дмухати в те борошно: по сипучій поверхні бігають довгасті ямки, зривається завірюхою біленький пилок. я щосили дмухаю, а брат кричить унизу і смикає мене за ногу, щоб я поступився місцем. але найцікавіше місце в кімнаті — єдине невелике віконце в чотири шибки. надворі — люта зима, намело величезні кучугури, все покрилося білим, навіть люди, що іноді заходять до нас, сиві од інею. мама йде в школу, а ми відразу кидаємося до вікна, щоб ще раз побачити її, окутану білим туманом. ми давно поділили нижні шибки: ліва — сергієва, права — моя. за ніч вони обростають грубою кіркою крихкого льоду, товщого внизу, покритого ніжно–білим сніжком. коли цей сніжок обережно лизати, то він холодний і трохи солодкий на смак. а як почнуть дубіти язики, тоді краще хукати на шиби. спершу з'являється кругла темненька криничка. з кожним подихом вона все ширшає й ширшає, а посередині — світлішає й світлішає, тоншає й тоншає кірочка льоду, доки не заголубіє, неждано й казково, омите тоненькою водяною плівкою скло. тепер треба лише пильнувати, щоб віконця не замерзли. мороз обкидає по краях голчасті візерунки, і досить зазіватися, як вони поснуються довкола, наче сліди тонконогих пташенят. не встигнеш оглянутися, а скло вже поросло небаченої краси лісом і міниться, і виблискує, і спалахує тисячами кольорових вогників. ми поприлипали до вікна і крізь блакитні кружальця дивимося на високі снігові замети, що іскряться під сонцем, на запушені інеєм дерева, які немов понадягали теплі хустки, на застиглі дими понад хатами. згодом дерева й сніги починають червоніти. темнішають, видовжуючись, фіолетові тіні попід заметами, а вікна загоряються червоним. хата теж наповнюється холодними тінями. вони спершу кубляться під лавкою, столом, ліжком, сизуваті й непевні, а потім починають потихеньку скрадатися на середину кімнати. здається, досить тупнути ногою, як вони метнуться геть, заб'ються під лаву. та чим більше кривавиться сніг і видовжуються тіні надворі, тим густіші, темніші, нахабніші тіні у хаті.