Ответы на вопрос:
порівняння та метафори: старі очі, мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники; покотилась моя стежина, мов клубочок; м'ячем вилітаєш на сніг; перший льодок запах чорнобривцями; озиваються розбуджені дзвони на дзвіниці; весело поблискує струг.
у творі багато прислів'їв і приказок, влучних народних висловів, фразеологізмів: лебеді принесли на крилах весну і життя. ох, рятуйте мою душу. на тихі води, на ясні зорі. давно плаче попруга з мідною пряжкою. дурно-пусто перепало мені. мов кум королю. витягати на світ божий. з місяця звалився. гайнути, де перець росте. перелогом лежала одна душа. коли неспокійна совість, то нічим її не обманеш.
Суворими барвами змальовано івана гонту. головна його риса – почуття обов'язку перед народом, відданість його інтересам. автор навмисне підкреслює його винятковість, навіть перебільшує риси його характеру – мужність, незалежність, силу волі. приєднавшись до повстанців, узявши в руки «свяченого ножа», гонта ні перед чим не зупиняється. особливо яскраво це показано у глибоко трагічній сцені вбивства гонтою своїх дітей. образ гонти як людини шевченко змальовує в дусі народних традицій. своїх дітей, що стали католиками, він убиває в ім'я того, щоб не було поговору, щоб не було зради. саме цим зумовлені його слова, звернені до мертвих синів: сини мої, сини мої! на ту україну дивіться: ви за неї й я за неї гину. ярема – узагальнений художній образ повстанця-. у передмові до поеми т. шевченко зазначив, що «галайда вполовину видуманий», а в примітці додав: «… між звенигородкою і вільшаною по старому шляху боровиків хутір і корчма, де б то ярема байстрюк, а потім галайда був … наймитом». це вказує на те, що образ яреми-наймита, а згодом повстанця- має реальну основу, хоч у його створенні велика роль належить творчій уяві, бажанню автора показати позитив характеру героя. ярема постає як типовий образ повстанця-, учасника всенародної війни проти польсько-шляхетського панування, у ньому втілені кращі риси народного характеру. він сповнений ненависті, лютого гніву до ворогів і прагне помститися їм за всі кривди. це почуття приводить ярему в загін максима залізняка, де він своєю мужньою безкомпромісною поведінкою здобуває загальну шану. із наймита, над яким знущається хазяїн-корчмар, ярема перетворюється на грізного месника, стає незламним борцем за народну волю й права. він буває страшний у своєму праведному гніві: «а ярема – страшно глянуть – по три, по чотири так і кладе».
Популярно: Українська література
-
podynov880727.07.2020 18:51
-
polina115922.11.2020 01:43
-
KatinaDobet200622.05.2023 16:06
-
teoat28.05.2022 06:30
-
ibraevaira10.10.2022 11:37
-
Kurbakovli24.04.2022 12:31
-
larionxam17.01.2021 05:26
-
bazroval22.09.2021 08:48
-
Небатан154221.10.2021 15:49
-
AceAlone31.08.2022 20:16