Нужны примеры гротеска в сочинении ивана карпенко-карого "мартын боруля" буду за )

191

220

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

IIIayni

Українська література

4,6(98 оценок)

головний герой, мартин боруля, дуже хоче стати дворянином. боруля мріє про те, щоб хоч онуки його стали «дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля! ». у цьому прагненні майже утрачає здоровий глузд, подібно до мольєрівського журдена.

"мартин. ну, годі! сідай, душко! омелько самуварь, чаю, сахарю і… кофію. чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять… піди ти зараз до сидоровички — вона зна — і повчися у неї. і розпитай гарненько, як його роблять і коли його : чи до борщу, чи на ніч? "

"м а р и с я. тату, степане, ідіть: мати кличуть! м а р т и н. марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи такпо-мужичи: мамо, ти цими словами, мов батогом., по уху мене хльоскаєш. ма р и с я. ну, а як же? я забуваю.ма р т и н. он як степан каже: папінька, мамінька. с т е п а н. або: папаша, мамаша.ма р т и н. чули: папаша, мамаша, треба так казать, як дворянські діти кажуть."

GDIZzzEr

Українська література

4,5(31 оценок)

«висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». особливо наголошено на тому, що маруся «до усякого діла невсипуща» «ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече» «ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням батькам, варила їжу, пряла «таточку, голубчику, соколику, лебединку! матінко моя ріднесенька! утінко моя, перепілочко, голубочко! не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! не розлучайте мене з моїм василечком». «василю! на кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! поминай мене, не удавайся в тугу… прощай на віки вічні там побачимось! »