Регистрация
FantomLord24
Есть ответ 👍

Що символізує пісня в поезії лесі українки?

264
482
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

63344667876763823947
63344667876763823947
4,6(30 оценок)

леся українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір'ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. майстерно втіливши цю мрію, леся українка створила безсмертну драму-феєрію "лісова пісня".

лукаш і реальна молода людина і чарівна лісова істота. з співу сопілки почалося їхнє кохання. цей спів зачарував мавку ще до того, як вона побачила лукаша. спів сопілки — це символ не тільки краси душі, кохання, а й узагальнений символ мистецтва та його впливу на людину.

у "лісовій пісні" головний конфлікт у покликанні людини, яке дає їй природа від народження, між красою і буденщиною, між добром і злом, любов'ю і зрадою. мавка — центральний персонаж твору. в її образі втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину. закохавшись у талановитого хлопця, мавка бореться за своє кохання, іде за ним, хоч її застерігали лісові мешканці не кохати хлопця. згодом лісова красуня побачила в лукашеві те, чого він ніколи в собі не помічав:

ні, любий, я тобі не дорікаю,

а тільки смутно, що не можеш ти

своїм життям до себе дорівнятись.

кохання, яке прийшло до мавки, зробило її щасливою, але й посилило її душевні страждання. її поетичний світ, світ духовності зіткнувся з матеріальним світом.

лукаш — як антипод добра і зла, розглядається як образ талановитої людини, що має хист митця, але його засмоктують дрібновласницькі інтереси. під впливом навколишнього середовища лукаш поступово втрачає щедрість, щирість, ніжність почуттів. лукаш-вовкулака — це образ, сповнений протиборства людини з собою, людини з дискомфортом душі, що приводить до трагічного її кінця.

мавка більш близька нам, бо вона бореться за кохану людину, її духовна краса виявляється у всьому: в любові до природи, в баченні її краси, в шанобливому ставленні до старших, в готовності принести себе в жертву заради інших, в умінні прощати й вірно любити.

любов же лукаша не витримує перевірки буденщиною. він не зумів захистити своє почуття. нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії — це ті негативні риси його характеру, що його до загибелі.

отже, леся українка в образі мавки втілила свої мрії про вільне, духовно багате, гармонійне життя, а образом лукаша ствердила думку, що людина з суперечливим характером, роздвоєною душею, дрібновласницькою психологією, обмежена і бездуховна, не має права на щастя, бо порушує своїми діями закони природи. мавці в кінці п'єси даровано душу. за що даровано лісовій дівчині безсмертну душу? за виплекане в собі кохання, за те, що навіть зневажена, її любов не перероджується в ненависть, помсту. мавка бажає лукашеві тільки добра — в цьому її велич над ним. а трагедія лукаша в тому, що він зрадив не тільки мавку, — він зрадив себе.

Megorka
Megorka
4,7(51 оценок)
Так i нi. повість вольтера «простак» закінчилась сумно. однак гордон, який до самісінької смерті приятелював з простаком, стверджував: «нещастя інколи йде на добре».. а скільки ще чесних людей на світі можуть сказати: «у нещасті немає нічого доброго! » але у «простакові» стан речей не зображений фатально безвихідним. за вольтером, позитивний приклад поруч, за ла-маншем, — у ії, яку так любить простак. для того, щоб пояснити обидві точки зору, ми сьогодні пригадаємо трагічну долю мадемуазель де сент-ів і гуронця, а також спробуємо зрозуміти сутність полеміки гуронця і гордона в бастилії.перебування простака в парижі починається з в’язниці. і не вилізти б йому звідти довіку, якби не.. утім, попередньо треба ще раз відзначити художню майстерність автора. у повісті є «дзеркальна» , перехресна ситуація: гуронець їде до парижа передусім для того, щоб визволити з монастиря панну сент-ів, а в результаті вона визволяє його. щоб визволити коханого, сент-ів була вимушена зрадити його. отже, для того щоб стосовно однієї людини здійснився акт справедливості (щоб простака звільнили) , треба, щоб стосовно іншої людини здійснився акт несправедливості (панна сент-ів змушена віддатися вельможі сен-пуанжу) . такий стан справ називається беззаконням. у парижі панна де сент-ів попросила єзуїта влаштувати її до «якоїсь доброї побожниці, яка уберегла б її від спокуси» . яка їдка іронія вольтера! «побожниця» , жінка, не менш поблажлива, чим єзуїт, висловлювалася ще ясніше: «леле, — казала вона, — рідко справи йдуть інакше в цьому дворі, такому ґречному, такому галантному, такому вславленому: найменші й найзвичайніші посади часто лише за таку ціну, якої вимагають од вас. слухайте, ви викликали в мені довіру й приязнь: признаюся вам, що коли б я була така вперта, як ви, мій чоловік не посідав би тої невеличкої посади, з якої живе; він знає це й зовсім не сердиться.. < > ваше становище набагато краще: мова йде про те, щоб повернути вашого чоловіка на світ божий і одружитися з ним; це святий обов’язок, і ви повинні його виконати. < > що за лабіринт неправди! що за країна! » що стосується простака, він «з’явився в парижі й у війську під іншим іменем» , і в цьому разі зникнення імені можна тлумачити як зникнення тієї людини, яка його носила. отримавши посаду, яка давала йому засоби для існування, він перестав бути самим собою. мабуть, саме через ці реалії французького життя тієї доби «простака» , на відміну від інших філософських повістей вольтера, відносять до просвітницького реалізму.

Популярно: Українська література