Ответы на вопрос:
автобус. [ а ф т о б у с ] - три слога.
а - [а] - гласный, безударный .
в - [ф] - согласный, глухой, твёрдый, парный.
т - [т] - согласный, глухой, твёрдый, парный.
о - [о] - гласный, ударный .
б - [б] - согласный, звонкий, твёрдый, парный.
у - [у] - гласный, безударный .
с - [с] - согласный, глухой, твёрдый, парный.
давно це було, у краї щасливім та квітучім. ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. правив цим краєм цар, що мав одну доньку — царівну осінь. росла вона стрункою та гарною: мала коси, як золото, очі — як синє небо. коли виповнилося їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар вересень.
погодилась осінь, бо припав їй до серця цей юнак. лише висловила бажання, щоб приніс він весільний подарунок — перли заморські. вирушив лицар у путь-дорогу, а царівна взялась до роботи — гаптувати вбрання весільне. була вона вмілою та спритною — і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню. одного дня сиділа вона біля вікна світлиці. раптом бачить: вершник скаче до палацу. то був чаклун жовтень. під’їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:
— здрастуй, царівно осінь! почув я про твою красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг. прошу тебе, будь моєю дружиною! привіз я весільні подарунки: парчу золоту і корали багряні.
промовляє жовтень, а водночас чарує, чарує — та й зачарував царівну осінь. забула вона свого нареченого і дала згоду бути жовтневі за дружину. вже й день весілля з ним призначила.от і настав цей день. з усіх усюд з’їхалися гості. лине музика, пісні величальні. веселяться гості, п’ють мед-вино за здоров’я молодих, танцюють, співають. саме в цей час вересень повернувся з весільним дарунком. зупинив коня й питає в людей:
— що це святкують?
— наша царівна осінь за жовтня заміж іде!
побачила царівна осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані. вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою. у гніві кинулась до жовтня:
— геть звідси, підступний! хотів ти мене обдурити, так знай: не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки!
зажурилася осінь, засумувала, але що ж робити? пішла вона до мудрого листопада за порадою, а той і каже:
— не зможеш ти повернути назавжди свого синьоокого ласкавого вересня, бо сильні чари має жовтень. проте позбався його подарунків, і тоді через рік прийде твій коханий. однак лише на місяць. а зараз заспокойся й спочинь.
так і зробила осінь. кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та поніс. зачепились дарунки жовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто-багряними, але сумною була їхня краса.багато води спливло з тих часів. бачили ви, як щороку, наприкінці вересня, вкривається земля сріблястою памороззю? то вересень дарунки свої осені приніс. потім знову чаклує жовтень: золото і корали — свої принади — по деревах розкидає. плаче, тужить осінь за своїм втраченим нареченим, і втішає її мудрий сивий листопад.
Популярно: Українська мова
-
hromgugd24.06.2022 07:45
-
tka4ukilia201722.07.2020 06:31
-
ksenia777angel14.09.2021 01:13
-
konuj25.05.2022 07:51
-
Skinner5682514.01.2022 01:21
-
marina2219019.02.2022 16:13
-
Аnuk10.04.2022 02:29
-
tema333131.03.2022 03:33
-
Анюта411111108.09.2021 07:44
-
masha2812281219.12.2020 09:15