Твір на тему «написання листа до музею івана франка»

село криворівня розташоване на висоті 560 м над рівнем моря. перша згадка про нього відноситься до 1654 р. якщо піднятися на одну з вершин, то відкривається пейзаж, як річка чорний черемош звивається між горами то криво, то рівно, що й дало назву селові.

ще з хіх ст. криворівня стала місцем праці та відпочинку багатьох відомих діячів української культури, літератури, мистецтва. тут побували такі вчені, як м. драгоманов, в. навроцький; письменники і. франко, м. коцюбинський, г. хоткевич, леся українка, о. кобилянська, олександр олесь, о. маковей, в. стефаник, марко черемшина; етнографи с. вінценз, в. гнатюк, в. шухевич, хв. вовк, ф. ржегорж; історики м. грушевський,

і. крип’якевич, в. антонович; художники і. труш, ф. красицький, м. жук та багато інших.

у цьому мальовничому населеному пункті, що чарує своїми неповторними гірськими крає, привітними і добрими мешканцями, функціонують як філіали івано-франківського краєзнавчого музею літературно-меморіальний музей івана франка, музей михайла грушевського і хата-гражда харуків.

з 1901-го по 1914-й (крім 1905 і 1908 років) до криворівні щоліта приїжджав іван франко. він спочатку проживав у хаті проця мітчука, що на заріччі (хата не збереглася), а з 1906-го – василя якіб’юка, сільського народного лікаря, різьбяра, музиканта, фотографа.

у криворівні і. франко не тільки відпочивав, але й працював. тут він написав повість «великий шум», поему «терен у нозі», автобіографічне оповідання «у кузні», оповідання «як юра шикманюк брив черемош», поезії «у безсонну ніченьку» та багато інших. також письменник здійснив ряд перекладів, записував фольклор.

у 1953 році у хаті василя якіб’юка відкрито кімнату-музей і.франка, сільський клуб і бібліотеку.

у 1960-му за ініціативи львівського університету ім. і. франка (ректор євген лазаренко) та івано-франківського краєзнавчого музею будинок повністю передано під літературно-меморіальний музей івана франка. першою завідувачкою музею була дружина письменника гната хоткевича платоніда володимирівна хоткевич.

в одному з виставкових залів можна ознайомитися із соціально-економічним становищем гуцульщини кін. хіх – поч. хх ст. (світлини кінця хіх ст., історичні документи), але основу експозиції музею становлять експонати, які розпові про перебування івана франка, а також інших видатних діячів літератури, мистецтва, культури у криворівні.

у музеї є дві меморіальні кімнати, в яких проживала родина франків.

інтер’єр цих кімнат відтворено за розповідями тих, у кого в пам’яті закарбувались часи каменяра. тут відвідувачі мають змогу побачити ліжко, на якому спав письменник, сак, яким він ловив рибу, а також багато прижиттєвих видань його творів.

відвідувачів приваблює чудова піч, виготовлена косівськими умільцями бахматюком та кошаком у 1874 році.

поруч з музеєм стоїть пам’ятник каменяреві, відкритий у 1981 році, а також обеліск, виготовлений місцевим майстром і. марусяком, з написом «видатному українському письменникові і. я. франкові, 1856– 1916».

у музеї є кімната, в якій відтворено інтер’єр гуцульської оселі кінця хіх – початку хх ст. представлено гуцульський одяг, декоративно-ужиткові речі.

багато експонатів розповідає про перебування відомих письменників, громадських діячів у криворівні

зокрема, експонуються світлини з буркута та автографами лесі українки й івана франка. також представлено світлини видатних людей, які приїжджали до криворівні, копії листів м. коцюбинського, твори станіслава вінценза.

у криворівні з 1906-го по 1912-й проживав український письменник, музикант, актор гнат хоткевич. він у сусідньому селі красноїллові разом з місцевими жителями створив гуцульський театр. у музеї його пам'ять вшановано відкриттям кімнати-музею.

дитячі та юнацькі роки у криворівні провів польський письменник станіслав вінценз. відомий його твір «на високій полонині» відтворив життя і побут гуцулів. у 2008 році у виставковому залі музею створено кімнату-музей письменника.

під час святкування 150-річчя від дня народження івана франка відкрито виставковий зал музею, де експонуються роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

за традицією криворівня і сьогодні залишається місцем зустрічей та відпочинку видатних діячів сучасної української культури, мистецтва, а щедра, життєдайна гуцульщина дає їм силу і творчу наснагу.