Литература: 5фразеологізмів грецького походження

mrsdyy

05.11.2020 00:22

Литература

Есть ответ 👍

5фразеологізмів грецького походження

108

197

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

n254n

Литература

4,6(70 оценок)

давній греції був цар авгій, який любив коней. у його стайнях їх було понад три тисячі. ці стайні майже тридцять років ніхто не вичищав, і вони під саму стелю заросли гноєм. до авгія на службу прийшов герой геракл (у римлян — геркулес). лише йому було під силу вичистити стайні. однак геракл був не тільки дужим, а і розумним: він пустив річку крізь ворота стаєнь, і бурхливий потік вимив звідти весь бруд. фразеологізм «авгієві стайні» вживають, коли хочуть сказати про надзвичайну запущеність, бруд, безлад. антей фразеологізмом є ім’я персонажа грецької міфології антея — сина посейдона (бога моря) та геї (богині землі). сили йому надавала земля-мати, стоячи на якій він перемагав усіх. проте геракл зміг здолати антея, піднявши його у повітря і не змоги торкнутися землі.

вибирай на славу!

ArturRus2004

Литература

4,4(51 оценок)

авгієві стайні

авгієві стайні в грецькій міфології обора царя еліди авгія, що мав багато худоби й не чистив обори від гною 30 років. геракл очистив авгієву обору за один день, пустивши через неї воду двох рік -- алфею й пенею.

в переносному розумінні вираз авгієві стайні означає надзвичайно забруднене місце, велике безладдя або вкрай занедбані й заплутані справи.

аріаднина нитка.

нитка аріадни згідно із давньогрецьким міфом, у лабіринті на острові крит жила жорстока потвора — мінотавр, яка мала тіло людини і голову бика. кожні дев’ять років жителі афін віддавали йому в жертву сім юнаків і сім дівчат. відважний тезей був серед чотирнадцяти нещасних. дочка критського царя аріадна його і потай дала йому клубок ниток та гострий меч. тезей прив’язав кінець рятувальної нитки біля входу в лабіринт і, розмотуючи клубок, пішов заплутаними . перемігши мінотавра, він за чудової аріадниної нитки знайшов шлях і вивів приречених. у переносному значенні «нитка аріадни» означає дороговказ, провідну нитку, порятунок.

гомеричний сміх

легендарного давньогрецького поета гомера вважають автором епічних поем «іліада» та «одіссея». окрім людей, героями цих творів є боги, наділені незвичайними силами. вони володіють могутніми голосами, а їхній сміх подібний до грому, який чути дуже далеко. тепер гомеричним називають нестримний, голосний сміх. епітет «гомеричний» трапляється і в інших висловах, позначаючи щось величезне, більше за звичайні розміри.

луснути від злості

походження фразеологізму пов’язане з давньогрецьким богом лихослів’я і глузування момом. він ганив богів, коли ті давали людям дари, порадив зевсові затіяти троянську війну, щоб зменшити тягар землі. саме мом луснув від злості, бо не зміг у жодній з богинь знайти хоч якісь вади. у переносному значенні фразеологізм «луснути від злості» означає дуже розсердитися.

прометеїв вогонь.

прометеєві муки прометей — титан, могутній герой давньогрецьких міфів. його образ та ім’я набули поширення в європейських літературах і фразеологізмах. івши людей, які не знали вогню і були безпорадні у боротьбі з природними стихіями, прометей викрав у богів полум’я і передав його смертним. за це верховний бог засудив титана на страшну муку: його прикували до скелі у кавказьких горах, і щодня велетенський орел шматував тіло і викльовував печінку. уночі рани загоювались, і на ранок тіло було готове до нових мук. згодом могутній геракл звільнив страдника за наказом зевса, захопленого витримкою і мужністю прометея. вислів «прометеїв вогонь» уживають тоді, коли характеризують дух благородства, мужності і таланту, а «прометеєві муки», коли йдеться про страждання в ім’я високої мети.

Ди1233

Литература

4,5(13 оценок)

1.с 1918 года опубликовал свои произведения в журнале «железный путь» 2. 20 лет 3. 4. его первая книга называлось «электрификация» 5.сборник «голубая глубина»,«электрификация» 6. герои его произведений вступают в обычные бытовые отношения. на основе этих отношений писатель пытается глубже заглянуть в человеческую душу, задеть еще не тронутые ее струны. герои его произведений — простые люди, люди труда.