Есть ответ 👍

Нужен твір образ максим козак залізняк

212
220
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Максим залізняк — усіма визнаний отаман повсталих мас, їхній улюбленець: «у нас один старший — батько максим». високу оцінку залізнякові як людині і як ватажку дає у своїх піснях волох. він завжди серед людей, завжди разом з ними «і воює, і чарує». тримається просто, завжди веселий, до всіх привітний, кожному доступний. з щирою приязню ставиться до повстанців, називає їх синами, своїми дітьми. по-батьківському полюбив і ярему, свого «хрещеника». по-чоловічому стримано, але щиро співчуває його нещастю, підтримує й підбадьорює хлопця максим залізняк — втілення народного гніву проти панів, непримиренності, нещадності до ворогів. він талановитий організатор мас, визнаний ватаг, сміливий у бою. як народний герой, патріот оспівується залізняк і в фольклорі. відома народна пісня про нього закінчується такими словами: отак козак залізняк за родину бився / і за теє віч-ної слави у внуках заручився) залізняк у творі т. шевченка «» гине почувши, що так страшно ляхи замучили гонту, заплакав, занедужав та й умер; його поховали в степу над дністром та і розійшлися. риси характеру залізняка — відданість справі, прагнення звільнення свого народу, мужність, широчінь натури, джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

івоніка.

 

"і івоніки були дзеркалом самої доброти серця й " 

 

"його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…"

 

"гарна була земля.

івоніка любив її. він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.

як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."

 

марічка.

 

" у марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і "

 

"одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."

"була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."

 

докія.

 

"її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."

 

"на неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом."

 

" все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких." 

 

Популярно: Українська література