Регистрация
samira124
Есть ответ 👍

Твір на тему- неповторна людина у моєму житті

149
250
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

AAOO
AAOO
4,7(54 оценок)
Кожна людина – неповторна (твір-роздум) німецький поет г. гайне сказав: "кожна людина — це неповторний світ. під кожною могильною плитою — світова історія". як на мене, наше завдання не зруйнувати цей світ, а спробувати розібратись у ньому. якщо взяти пригорщу піску та добре роздивитися її під мікроскопом, то виявиться, що немає жодної піщинки, схожої на іншу. краплини дощу, які на перший погляд повинні бути схожими, при детальному вивченні виявляються зовсім різними. і так можна перелічити все живе й неживе на землі, від сніжинок до зебр, від листка на дереві до квітки, від комахи до слона і, нарешті, до людини. все це унікальний витвір природи. саме так, ми — унікальний витвір. розумієте — унікальний! тобто неповторний по своїй суті, за своєю формою. ми різні: ми по-різному сприймаємо обставини життя, по-різному на них реагуємо. ми можемо бути адекватними і неадекватними, красивими і некрасивими, розумними і не дуже. але є те, що нас об'єднує. всі ми — люди, а основною ознакою людини є розуміння і всепрощення. іноді нам здається, що всі люди навколо нас неприязні, вони не поділяють нашої точки зору, їм не подобається наш одяг, манера вести розмову тощо. але ж озирніться! всі ці люди — це ми з вами. кожна людина — неповторна! тож давайте її сприймати саме як явище неординарне, давайте пробачати одне одному, довіряти. давайте принаймні спробуємо бути терпимішими, адже всі ми діти матінки-природи. у всіх нас різні почуття, емоції, і не можна однозначно сказати, хто правий в тій чи іншій ситуації. любімо одне одного, поважаймо. нехай розквітнуть усі наші таланти, нехай кожна людина зрозуміє, що завдання життя не в тому, щоб бути на стороні більшості, а в тому, щоб жити згідно із внутрішнім законом, законом справжньої людини.
kbbekvwo
kbbekvwo
4,6(74 оценок)

ответ:

серед натхненних співців краси нашої любої і стражденної україни невгасимим сяйвом палахкотить ім'я талановитого поета xx століття володимира сосюри. м'який лірик, він підносився до висот подвижницької самопожертви заради блага рідного краю. образ вітчизни незмінно окрилював його фантазію та уяву, надихаючи на створення поезій, пронизаних палкою синівською любов'ю до україни. всі вони сприймаються як одкровення справжнього патріота і громадянина, вселяють віру в достойне майбутнє рідної землі.

чистотою, світлою радістю, весняними надіями віє від поезії сосюри "солов'їні далі". митець щасливий, бо живе в одному ритмі з народом, служить йому щирим словом і чесним ділом. його серце б'ється в грудях "молодо і дзвінко", й поет радісно сповіщає усіх:

краю ти мій, краю,

кращого за тебе я в житті не знаю!

кращого не знаю, далі мої сині,

як весну стрічати на моїй вкраїні.

але сосюра — не тільки мрійливий оспівувач солов'їних світанків і високого українського неба. він — активний поборник культури рідного краю, а тому прагне переконати всіх у чудодійній солодкозвучній силі мови своєї вітчизни. про це йдеться в поезії "як не любити рідну мову". вона написана динамічно й експресивно. карбовані рядки звучать афористично: " — це душа народу, народ без мови — не народ."

Популярно: Українська література