Українська мова: Напишіть мені творче завдання: як відродити духовність людини? )

07052017

25.03.2022 06:35

Українська мова

Есть ответ 👍

Напишіть мені творче завдання: як відродити духовність людини? )

258

398

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

vvvlll1

Українська мова

4,4(87 оценок)

Iснує давня легенда. два будiвельники везли тачки, наповненi камiнням. одного з них спитали: - що ти робиш? - та от звелiли возити камiння - вожу! - байдуже вiдповiв вiн. - а що ти робиш? - запитали другого будiвельника, що, як i перший, натомлено тягнув важке камiння. - я будую собор святого петра, - з гiднiстю вiдповiв той. це - дуже повчальна легенда, бо доводить нам непохитну iстину: без вiри у своє високе призначення ми не зможемо пiднятися над сiрою буденнiстю, наповнювати свої серця чистими iдеалами та самовiддано "будувати собори". без цiєї вiри людина все життя просидить непомiтно у затишку i буде задовольнятися малим, не розумiючи неспокою iнших. та на цьому неспокої, високому духовному горiннi здiймались неперевершенi собори минулого: творiння гомера i шекспiра, шевченка i пушкiна, чайковського i рерiха. всi науковi вiдкриття, одважнi експедицiї йшли вiд одержимостi духом i великої вiри у бога, людину i своє призначення. "хто моря переплив i спалив кораблi за собою, той не вмре, не здобувши нового добра", - сказала леся українка. я думаю, що цi слова можуть стати влучним гаслом життя тiєї людини, яка присвятила себе справi духовного збагачення людства. переконаний, що справжня людина починається там, де вона обирає важчу й вищу дорогу. а що є важчим i вiдповiдальнiшим за служiння духовним iдеалам, за їх виборювання, щоб нести їх потому людям? згадаймо: нiде так не калiчили душу людини, як в українi. вороги вiками, роздираючи українську землю, примушували зрiкатися бога своїх батькiв, зрiкатися рiдної iсторiї та мови, забувати традицiї, зрiкатися врештi-решт себе. та українська нацiя вистояла, зберiгши свої духовнi собори; вже десять рокiв вона живе суверенним життям, проголосивши 24 серпня 1991 року свою незалежнiсть. сьогоднi ми живемо в неспокiйному свiтi. криза духовностi людства нинi є найбiльшою тривогою свiту. я не думаю, що треба доводити, наскiльки змiлiли душi в умовах сьогоднiшньої боротьби за "своє мiсце пiд сонцем". це не секрет, що духовна хвороба пiдкошує сили нашого суспiльства, яке так довго виборювало право називатися вiльним i незалежним. забувають старих, вiдрiкаються вiд малих, нехтують бiблiотеками, музеями, театрами. чи не є це тiєю духовною кризою, з якої ми всi повиннi виводити нашу україну? повторюю: всi! а для цього - починати треба iз себе, iз своєї життєвої позицiї та своїх iдеалiв. тiльки маючи чисту душу i прагнення, ми зможемо принести якнайбiльше користi своїй землi, залишити по собi свiтлу дорогу, якою пiде наступне поколiння. це важлива, але, я думаю, не така вже й важка справа. просто кожний на своєму мiсцi повинен пам'ятати, що вiдродження в українi починається i з нього теж. а може - саме з нього в першу