Будь-ласка! напишіть твір на тему: біблійні мотиви у творах кобзаря. або : жіноча доля у творчості т.

133

218

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

CandyBitch666

Українська література

4,5(92 оценок)

жіноча доля у творчості тараса шевченка

поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості т.г. шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. "такого полум'яного культу материнства, — писав м.г. рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. нещасний в особистому житті, шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері". а сам, як ми знаємо, ріс без матері: "там матір добрую мою ще молодую у могилу нужда та праця " а пізніше тарас шевченко став вільним, але одружитися так і не встиг, так що своїх дітей і дружини у нього не було. мріяв він поселитися в україні, одружитися з ликерією полусмаковою, але обставини склалися по-іншому.

і все-таки він дуже любив дітей, завжди їм співчував, і улюблений його образ — це мати з дитям. щаслива мати, вільна, як у тому "сні", що приснився кріпачці:

у нашім раї на землі

нічого кращого немає,

як тая мати молодая

з своїм дитяточком

і на оновленій землі

врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати,

і будуть люди на землі

для т.г. шевченка жіноча недоля була згустком болю, що запікся в його серці. кріпацька неволя — це доля рідної матері, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер катрі, ярини, марії — голубок молодих, у яких "коси в наймах побіліють", це трагічна доля його першої трепетної любові — оксани коваленко, доля всіх нещасних жінок, що "німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть". т.г. шевченко гнівно виступав проти жіночого безправ'я. він ніби зібрав воєдино у своєму зболеному серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про них цілому світові.

один з перших жіночих образів у шевченка — це катерина з одноіменної поеми. її прообразом була його кохана оксана коваленко, з якою доля так і не звела тараса. перші героїні т.г. шевченка — нещасні, сплюндровані жінки: катерина, оксана, марина, ганна. згадаймо "причинну", "тополю", "лілею" — це все жінки без щастя і долі. правда, серед них пізніше з'явиться і бунтарка, яка підпалить панський маєток і помститься за свою ганьбу. але таких було мало. більшість дівчат шевченкового часу ставали жертвами поміщицької розпусти, часто накладали на себе руки. назви його творів: "відьма", "сова", "слепая", "мар'яна-черниця" — не випадкові: саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві. кожна жінка-жертва для поета рідна: "моя се мати і сестра, моя се відьма, щоб ви "

шевченкові поеми кличуть до помсти тим, хто топтав жіночу честь, гідність і щастя.

мені особливо імпонує образ ганни із поеми "наймичка". її життя заради сина, повністю принесене в жертву, — це материнський подвиг. лише перед самою смертю вона розкриває синові правду.

ще одна із сторінок шевченківських віршів — це удовине горе, коли єдиного сина забирають у солдати.

великий кобзар писав і жартівливі поезії (на жаль, їх дуже мало) про веселу життєрадісну українську жінку, наприклад, "утоптала стежечку".

шевченкові героїні вміють не тільки терпіти страждання, а й мститися своїм поневолювачам: оксана, божеволіючи, підпалює палати свого кривдника; марина вбиває ножем пана, який знівечив її молодість; відьма горить гнівом, ненавистю до розпусника-пана.

тарас григорович бачив у жінці передусім духовну красу, обожнював материнство, уславлював вірність і щирість, але не прощає аморальності й жорстокості.