Українська мова: Кишеньковий метал переказ. будь-ласка дуже терміново потрібно

DontRobot

04.09.2020 06:49

Українська мова

Есть ответ 👍

Кишеньковий метал переказ. будь-ласка дуже терміново потрібно

252

497

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

tanya599

Українська мова

4,4(12 оценок)

Ми завжди маємо в кишені жменьку різних монеток. кишеньковий метал – так називають іноді металеві гроші. історія монет сягає 27 століть. перші з них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у стародавньому китаї. там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих предметів. монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у греції. виготовленням монет займалася держава. монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). справа виготовлення монет була відносно простою. спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування. слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки. одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. на мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку. карбування монет було державною справою. випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя. у 1792 році при розкопках у києві була знайдена перша давньоруська монета. це була срібна монета часів князя ярослава мудрого, яка так і називалася – «срібник». тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші. монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. але пам*ятаймо: золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише найсміливішим!