50 тому кто ответит на ! гонимы вешними лучами, с окрестных гор уже снега сбежали мутными ручьями на потоплённые луга. улыбкой ясную природа сквозь сон встречает утро года; синея блещут небеса. ещё прозрачные, леса как будто пухом зеленеют. пчела за данюю полевой летит из кельи восковой. долины сохнут и пестреют; стада шумят и соловей уж пел в безмолвии ночей. нравится ли вам этот стих? подтвердите своё мнение текстом

117

383

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

killpvpglava

Литература

4,5(92 оценок)

Да, мне понравился стих , особенно сравнение весны с утром года " улыбкой ясную природа сквозь сон встречает утро года" , необычно и красиво,замечательно описывает уникальные явления этого времени года.

risik1205super

Литература

4,6(87 оценок)

Текст мне понравился,в первом предложении(перепишу его) я представила солнечную весну,тепло

ARINA5656134

Литература

4,8(18 оценок)

Яку сказку по чому і яка має бути назва

моїм улюбленим літературним героєм є остап бендер – головний персонаж відомих багатьом поколінням читачів книг і. ільфа і є. петрова «дванадцять стільців» і «золоте теля». звичайно ж, це не ідеальна людина і не «херувим», як казав про себе сам бендер. більше того, мені не хотілося б у реальному житті зустрітися з таким спритним комбінатором.

якщо слідувати сухим фактам, то остап бендер – це звичайний злочинець і аферист, який пограбував наївну вдову, який обдурив членів товариства «меча і орала», який для свого збагачення користувався чужою дурістю і «безкорисливо любив гроші». але, як не дивно, більшості читачів, зокрема мені, він здається привабливим.

мені дуже подобається незлобивість і життєлюбність цього персонажу. у яких би обставинах не опинився остап бендер, він ніколи не падає духом і радіє тому, що у нього є, він не впадає у відчай і придумує нові плани. остап у своєму бурхливому житті пережив багато подій. йому довелося посидіти у в’язниці, він ніколи не мав не тільки квартири, «де гроші лежать», а і взагалі, ніякого житла. бендер втратив не одного друга, а своїх родичів не знав зовсім. але попри все він завжди прагнув узяти від життя все, що воно могло йому дати.

в остапі мені подобається і те, що, незважаючи на постійний брак коштів, він не був скнарою, як його приятель іполит матвійович. він міг з комфортом і навіть розкішшю обставити контору «рога і копита», організувати шикарний обід для друзів і купити букет для дівчини на останні гроші. а капітал йому був потрібний лише для того, щоб здійснити мрію усього свого життя – уїхати в ріо-де-жанейро – «місто біля моря, де всі поголовно в білих штанях». напевне, саме цими рисами і приваблює мене цей літературний герой.

нам завжди подобаються люди з почуттям гумору. саме такою людиною був і остап бендер, адже він відрізнявся дотепністю і умінням жартувати. на жаль, ніхто з героїв роману не міг чи не бажав оцінити його гумору. дуже цікава і мова бендера – вона пересипана гострими і влучними висловлюваннями, які сьогодні стали приказками: «почім опіум для народу? », «на блюдечку з блакитною облямівкою», «пролетарі розумової праці», «скоро тільки кішки родяться», «ключ від квартири, де гроші лежать» та багато інших.

але найбільш усього в остапові мені подобається те, що він дуже життєвий образ. його можна засуджувати або жаліти, ним можна захоплюватися, до нього, як до живої людини, можна ставитися з пошаною або зневагою. але я впевнений, що літературного героя будь-якого твору треба сприймати таким, яким він створений автором. на мій погляд, авторам «дванадцяти стільців» і «золотого теля» вдалося створити безсмертного героя, який ставно увійшов у ці нетлінні романи з одеських вулиць, який назавжди залишився оптимістичним і винахідливим комбінатором «усіх часів і народів».