Как составить план сказки всеволод михайлович гаршин то чего не было

129

491

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

skata9196

Литература

4,5(46 оценок)

ответ:

пісня є український народ протягом усієї історії його існування. у часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня людям. у ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. у радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. пісня в праці та в дорозі. мабуть, така співуча в нас українська душа.

є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. у ній розповідається про те, що господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. та пісня, пообіцяв господь, людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло.

в українських народних піснях живе вся історія нашого буття. у них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. вони нікого не залишають байдужими. незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. у наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. от як пише про те і. драч:

а пісня - це душа. з усіх потреб потреба.

лиш пісня в серці ширить межі неба.

на крилах сонце сяйво їй лиша —

чим глибше пісня, тим ясніш душа.

народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.

подробнее - на -

объяснение:

123451415

Литература

4,5(35 оценок)

Всказке «то, чего не было» мастерство сатирического обобщения гаршина проявилось с еще большей остротой. участники маленькой, но « серьезной» компании, собравшейся под вишнею и состоявшей из улитки, навозного жука, ящерицы, гусеницы, кузнечика и старого гнедого, в своей беседе затрагивали самые модные вопросы современности, служившие предметом споров в либеральных общественных кругах. не случайно поэтому гл. успенский воспринял эту сказку как злую сатиру на либеральных болтунов. он написал: «вот крошечная сказка: „то чего не было“. в ней всего пять-шесть страниц, но попробуйте сосчитать по пальцам, каких сторон жизни хотел коснуться в ней гаршин: всё, что составляет для всего общества насущнейшую заботу переживаемого им времени, — всё стремится гаршин затронуть, поставить на свое место, указать связь между всею цепью явлений текущей действительности».