Нужно сочинение по теме "образ воланда та його свити", по роману "мастер и маргарита"

172

470

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

inber657205

Литература

4,5(72 оценок)

Твір "майстер і маргарита" михайло булгаков писав більше десяти років, декілька разів змінював задум, але відомо, що в першому варіанті в центрі роману був воланд — уособлення містичного шару твору. волана — повелитель тіней, злий дух, йому і його почту належить фантастичний світ, чистилище, де спокутує свій гріх понтій пілат. сучасність, у яку увірвалися воланд і його почет, проходить важке випробування істинами. москва — столиця держави, що проголошувала себе царством істини, але тут люди встигли натворити стільки зла, що на його тлі нечиста сила здається доброю. у романі вона справедлива, є тим, хто причетний до вічності, і карає справжніх грішників, виводить їх на чисту воду. воланду у всіх справах його помічники: кіт бегемот, коров'єв, азазелло. кіт бегемот — майстер побешкетувати, розіграти якогось грішника; коров'єв володіє усіма мовами й жаргонами; суворий азазелло надзвичайно винахідливий, коли треба когось вигнати з квартири №50, із москви чи перенести з цього світу в той. і то по черзі, то втрьох чи вдвох вони створюють або страшні, або комедійні ситуації, але підкоряються всі вони силі воланда. з приходом нечистої сили в москві стали відбуватися дивні речі. директора вар'єте стьопу лиходєсва асистенти воланда із москви в ялту за те, що він нічого не розуміє у дорученій справі, дарма державну машину ганяє; великому театральному начальнику семплеярову, який страждає тими ж , дістається грандіозний сімейний скандал; без важких наслідків закінчується зустріч з нечистою силою никанора івановича, який бере хабарі, бюрократів і ледарів. зате суворе покарання чекає людей без фантазії. фіндиректору римському воланд і його почет організували гаку сцену жахів, що він за хвилину стає старим сивим дідом. страшно карають вони і буфетника за його жадібність. маючи купу грошей, він їх береже, і воланд говорить, що такі чоловіки, які не люблять вина, жінок, розваги, або важко хворі, або таємно ненавидять усіх навкруги. та найбільше покарання отримав берліоз, керівник письменницької організації. він вільно цитує канта і шиллера, але при цьому залишається невиправним догматиком. розповідь воланда про ієшуа га-ноцрі захоплює його, та все одно він наполягає на своєму: ніякого ієшуа, ніякого ісуса христа не було. і ні обізнаність воланда, ні поява із повітря незвичайної фігури не можуть примусити берліоза відмовитися від своїх переконань. воланд терпіти не може слів "цього не може бути". особливо якщо ці слова говорить безнадійним догматик. можливо, й без участі воланда берліозу трамваєм відрізало голову, але перетворити похорон у фарс — це вже справа нечистої сили. воланд вражає своїм незвичним виглядом. "праве око із золотою іскрою на дні, що сверлило будь-кого до дна душі, ліве — порожне та обличчя воланда було скривлене набік, правий кутик вуст відтягнений донизу, на високому полисілому лобі були прорізані паралельні до гострих брів зморшки. шкіру на обличчі воланда, здавалось, навіки спалила засмага". михайло булгаков неначе грається словом, легко і невимушено придумує образи, розповідає про дії, вмотивовуючи їх незвичними нечистої сили на добро і зло, бога і диявола, світло і темряву. але за фантастичним сюжетом, ховається складна філософська концепція роману. не тільки сучасність перевіряється вічними істинами, але й вічні істини, стикаючись із сучасністю, заставляють задуматися про складність їхнього втілення в реальному, а не в ідеальному світі. реальність світу така, що вічні істини перевіряються не тільки богом, а й нечистою силою.

Yaroslav1640

Литература

4,6(60 оценок)

Прорыв 18 века"» сочинение перечитав блестящую комедию екатерининской эпохи дениса ивановича фонвизина "недоросль", я в очередной раз испытал истинное удовольствие от прочитанного. каждый герой этого произведения интересен и уникален. каждому из героев присуща своя неповторимая изюминка, энергия. в комедии автор условно делит героев на 2 мира: доброго в лице стародума, его племянницы софьи, правдина, милона и злого в лице семьи простаковых и скотинина. кроме того, в комедии присутствуют и другие персонажи, которые дополняют произведение. я не буду подробно описывать о том, что данное произведение является новаторским и вершиной драматургии 18 века. для этого, его достаточно прочесть, хотя бы один раз. в своем сочинении я хотел бы поподробнее поговорить о каждом из героев, описанных в комедии. итак, начну. а начну, , с семьи простаковых. первым делом хотел бы обратиться к образу госпожи простаковой. в комедии автор показал ее полновластной хозяйкой в своем имении. вопрос и решение виновности или правоты крестьян, зависит только от нее. при этом, она является неграмотной, привыкшей жить безнаказанности особой. под себя, выражаясь мягко, она прогнула собственного мужа, без улыбки про которого читать, лично мне не удавалось, софью - добрую, милую, умную и воспитанную племянницу стародума, а также брата скотинина. простакова - бесхребетная личность, рабыня, лишенная столь важного чувства собственного достоинства. пресмыкаться перед сильнейшим обществом для нее закон. не зря фонвизин прозвал ее "презрелой фурией". безусловно, в ней, все-таки, прослеживаются качества любящей матери. она переживает за любимого сына митрофана, стремится женить его на софье, после того как узнает, что у нее имеется наследство. увы и ах, своими поступками и поведением простакова сама вырыла себя могилу и конец комедии стал тому явным подтверждением. и главным ударом для нее стало поведение родного сына. про кого еще надо?