Твір-роздум "у чому актуальність твору ніч перед боєм" олександр довженко. 10-12 речень

136

474

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

yulakri

Українська література

4,4(41 оценок)

«життя — бо ваше вже, а не моє. а тільки я так скажу вам на прощання. не з тієї пляшки наливаєте. п’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. марно п’єте. це, хлопці, не ваші напої. це напої бабські. а воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. ото ваше вино. а жаль — це не ваше занятіє. жаль підточує людину, мов та шашіль. перемагають горді, а не жалісливі! » у цих словах діда платона виражена основна думка твору. у такий спосіб довженко виявив своє бачення ситуації, пропагуючи таку необхідну на той час «науку ненависті». її своєчасність та актуальність стверджує в оповіданні командир петро колодуб, від імені якого ведеться розповідь. для нього, як і для багатьох відступаючих бійців, переправа через десну стала справжнім духовним очищенням. тоді, як сам про те розповідає, його охопив сором і розпач, зникли жаль і туга, натомість «нестерпний вогонь пропік наскрізь». завдяки цьому вогню, що викресав дід платон, тепер він, капітан колодуб, «у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть». найвищої емоційної напруги сповнений в оповіданні епізод незвичайної смерті мужніх дідів. платон і савка гинуть, потопивши посеред десни свій човен, вщерть наповнений фашистами. ця драматична сцена теж працює на основну ідею твору. адже героїчний вчинок дідів — це приклад мужності та відваги для відступаючих бійців, це переконливе підтвердження істинності та щирості їхньої науки. образи дідусів платона і савки у творі символізують невмирущий героїчний дух рідного народу. невипадково для цієї ситуації письменник-романтик обрав саме « крайню» вікову категорію — старість. вона якраз увиразнює кращі народні риси: глибоку мудрість, зневагу до смерті, сміливість, здатність до самопожертви в боротьбі з ворогом.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

joni200428

Українська література

4,6(35 оценок)

Александр герасимов родился 19 (31 июля) 1881 года в козлове (ныне мичуринск, тамбовская область) в купеческой семье. в 1903—1915 годах обучался в мужвз у к. а. коровина, а. е. архипова и в. а. серова. в 1915 году был мобилизован в армию и до 1917 года находился на фронтах первой мировой войны. после демобилизации, в 1918—1925 годах, жил и работал в козлове. в 1925 году переехал в москву, вступает в ахрр, преподаёт в училище памяти 1905 года. в 1939—1954 годах был председателем оргкомитета сх . в 1943 году передал свои личные сбережения, 50 000 рублей, в фонд обороны. с 1947 года — действительный член, в 1947—1957 годах — первый президент ах . 1951 год — доктор искусствоведения. один из крупнейших советских художников 1930-х — 1950-х годов. увлекавшийся в молодости импрессионизмом, он в 1920-е годы начинает писать картины в жанре социалистического реализма. картины а. м. герасимова написаны яркими, насыщенными красками и часто посвящены советской и партийной .