Історія україни - якого зовнішньополітичного курсу дотримувався гетьман іван виговський? - як складалися відносини і. виговського з московією? - що передбачав договір зі швецією? - які основні напрямки внутрішньої політики гетьмана і. виговського? - чим закінчився заколот мартина пушкаря й якова барабаша? яку роль відігравала москва в цьому антидержавному заколоті?

262

274

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

elisavetto4ka

История

4,5(14 оценок)

своєю внутрішньою політикою іван виговський прагнув задовольнити передусім інтереси старшинської верхівки та української покозаченої шляхти. внутрішня політика і. виговського ігнорувала інтереси селянства й міщан, рядового козацтва, запорожців: гетьман спробував відновити шляхетське землеволодіння на лівобережжі, поширив на козацтво практику оренд і збільшення поборів, змістив кошового на січі.

щедрі дарунки земельних наділів і привілеїв можновладцям спричинили невдоволення незаможного козацтва й селянства. загальне незадоволення такими діями влади з березня 1658 р. переросло у масовий рух суспільних низів, що набув виразних рис анархії і громадянської війни. десятки тисяч селян, міщан, козацької сіроми громили й грабували маєтки шляхти й старшини, вбивали їх власників, орендарів, урядовців, а сам гетьман був “у всіх у ненависті”. зростанням внутрішнього напруження скористалися полтавський полковник мартин пушкар, який сам прагнув гетьманської булави, та запорозький отаман яків барабаш.

заклики гетьмана покласти край громадянській війні не діяли, тож виговський мусив ужити рішучих заходів. не маючи опори в українському суспільстві, і.виговський заручився підтримкою криму і звернувся до московського царя з проханням “тих бунтівників і свавільників приборкати”. у травні 1658 р. гетьманське військо розбило під полтавою загони заколотників. пушкар загинув у бою, а барабаша взяли в полон і стратили.

натуся103

История

4,4(22 оценок)

Культура xix века является культурой сложившихся буржуазных отношений. к концу xviii в. капитализм как система полностью сформировался. он охватил все отрасли материального производства, что повлекло соответствующие преобразования в непроизводственной сфере (политике, науке, философии, искусстве, образовании, быту, общественном сознании).духовная культура xix века развивалась и функционировала под влиянием двух важнейших факторов: успехов в области философии и естествознания. ведущей доминантой культуры xix века была наука.различные ценностные ориентации основывались на двух исходных позициях: установлении и утверждении ценностей буржуазного образа жизни, с одной стороны, и критичесважным сдвигом в культуре западной европы стало утверждение в идеологии, искусстве, философии принципа реализма. мифологическое и религиозное мировосприятие замещается признанием действительности, которая требует учета обстоятельств и преодоления иллюзий. утверждалось утилитарное мышление, тесно привязанное к потребностям реальной жизни. в социальной жизни сформировалась автономия церкви и государственно-политической власти, установились стойкие буржуазные отношения в каждом социальном слое. ком неприятии буржуазного общества, с другой. отсюда — появление столь несходных явлений в культуре xix века: романтизма, критического реализма, символизма, натурализма, позитивизма и т.д.